Вагітність завжди супроводжується хвилюванням і безліччю запитань. Чи справді це вагітність? Чи все добре з малюком? Які методи допоможуть переконатися, що дитина розвивається правильно? Сьогодні медицина пропонує широкий спектр діагностичних процедур — від звичних аптечних тестів до високоточних пренатальних досліджень.
Як підтвердити вагітність
Першою «підказкою» для майбутніх мам зазвичай стає домашній тест. Він реагує на наявність у сечі гормону ХГЛ (хоріонічного гонадотропіну), який починає активно вироблятися після прикріплення ембріона до стінки матки. Його рівень зростає до 20-го тижня вагітності, і саме цей показник лежить в основі всіх тестових систем.
В аптеках можна знайти кілька видів тестів:
-
стрип-тест — звичайна паперова смужка, яку опускають у ємність із сечею. Найбільш інформативний через 3–5 днів після затримки;
-
струменевий тест — використовується безпосередньо під час сечовипускання, показує результат за 2–3 дні до очікуваних місячних;
-
планшетний тест — касета з віконцем, у яке піпеткою наносять краплю сечі;
-
електронний тест — найзручніший, адже результат з’являється на цифровому табло, де може бути навіть зазначено орієнтовний термін.
Для ранньої діагностики (7–10 днів після зачаття) потрібні надчутливі тести з показником 10 мМО/мл.
Більш достовірний метод — аналіз крові на ХГЛ. Його перевага в тому, що рівень гормону в крові вищий, ніж у сечі, тож дізнатися про вагітність можна на кілька днів раніше. Аналіз буває якісним (так/ні) і кількісним (бета-ХГЛ, що показує точну концентрацію гормону та її динаміку).
Остаточним підтвердженням стає ультразвукове дослідження. Уже на 5–6 тижні лікар може побачити плодове яйце, оцінити термін, перевірити серцебиття і виключити позаматкову вагітність.
Пренатальний скринінг: для чого він потрібен
Коли вагітність підтверджено, наступним кроком є пренатальний скринінг — комплекс діагностичних процедур, покликаних оцінити ризики вроджених вад та хромосомних аномалій. Це не остаточний діагноз, а попередня оцінка ймовірності відхилень, таких як синдром Дауна, Едвардса, Патау чи дефекти нервової трубки.
Серед сучасних методів — NIPT (неінвазивний пренатальний тест). Він базується на аналізі ДНК плода, яка циркулює в крові матері. Точність методу сягає 93–99%, і він дозволяє не лише перевірити наявність трисомій чи аномалій статевих хромосом, а й дізнатися стать і резус-фактор дитини.
Також активно застосовуються програмні комплекси PRISCA та ASTRAIA, які поєднують результати аналізів крові, дані УЗД і особливості анамнезу жінки. Точність PRISCA становить близько 85–87%, а ASTRAIA — до 95%. Остання, крім хромосомних патологій, може оцінювати ризик прееклампсії — небезпечного ускладнення, що загрожує життю і матері, і дитини.
Радимо також прочитати: Чи можна пити каву під час вагітності
Планові етапи діагностики протягом вагітності
Ультразвукове дослідження вважається повністю безпечним для матері й малюка. Його можна проводити стільки разів, скільки необхідно, але існує три основні планові обстеження:
-
Перше УЗД (11–13 тижнів). Проводиться у рамках комбінованого скринінгу першого триместру. Оцінюють товщину комірцевого простору, довжину носової кістки, виявляють можливі маркери генетичних синдромів.
-
Друге УЗД (18–22 тижні). Допомагає переконатися в правильному розвитку органів, визначає розміри плода, кількість навколоплідних вод, стан плаценти. У цей період часто проводять і «потрійний тест», який уточнює результати першого скринінгу.
-
Третє УЗД (28–32 тижні). Дозволяє оцінити положення дитини, темпи її розвитку, а також перевірити, чи немає ознак гіпоксії чи затримки росту.
За потреби лікар може призначати додаткові обстеження, адже кожна вагітність індивідуальна.
Радимо також прочитати: Які процедури можна, а які не варто робити під час вагітності. Консультує косметолог
За матеріалами Центру громадського здоров’я МОЗ України