Життєві історії Сім'я

Ми ніби всередині урагану, ростимо свій світ. За нього хочеться жити!

Ми ніби всередині урагану, ростимо свій світ, поливаємо кров’ю та потом. І він збіса гарний. За нього хочеться жити. Вони вже програли. Інше – справа часу та ЗСУ.

Сьогодні наче пройшла якийсь рубіж – стало спокійно. Нарешті можу планувати, відпускає ця стиснута до болю пружина в горлі. Війна закінчиться, вона не абсолют, життя триває. Життя б’є. В ньому так багато важливого, так багато попереду.

Ми вже перемогли, бо відбулись як нація. Просто подумайте, скільки поколінь до цього йшло. Це п’янить не гірше алкоголю, який заборонили до продажу)

Це світ, який народжується, зараз. Ми ніби всередині урагану, ростимо свій світ, поливаємо кров’ю та потом. І він збіса гарний. За нього хочеться жити. Вони вже програли. Інше – справа часу та ЗСУ. Армія – живі Боги. Бережіть себе та одне одного, друзі.

Міста відбудуємо. Поля засіємо. Пісні напишемо. Все буде Україна. Все вже є.

Автор – Катерина Рубан

Дата публікації: 08.03.2022 img Поділитися