Чому поклоняються мощам святих і їх частини
Мощі святих – це нетлінні останки святих Православної та Католицької церкви. Вони можуть бути у вигляді окремих збережених частин мертвого тіла: кісток, черепів, волосся, нігтів тощо.
До Х століття церква засуджувала розчленування тіл святих, але надалі ця практика була поширена. Вважалося, що навіть частини тіл або одяг святих має чудодійні властивості. Стародавні греки мали звичай якомога більше здобувати часток різних мощів святих для своїх церков і для себе особисто.
Святий Єфрем казав: “І по смерті діють вони (мученики) як живі. Зцілюють хворих, виганяють бісів і силою Господа відбивають всякий лукавий їх вплив мучительного панування. Бо святим мощам завжди притаманна чудодійна благодать Святого Духа”.
За словами Іоана Золотоустого, не тільки мощі святих, а й їхні гробниці сповнені благодаті: “Обіймаймо їх гробниці, бо і гробниці мучеників можуть мати велику силу, так само як і кістки мучеників мають велику силу”.
Мощі святих: як прикладатися і цілувати
Прикладатися до ікон, Святого Євангелія, Хреста та мощей слід, дотримуючись таких правил:
- Підходячи до святині, сумки, пакети та інші речі краще залишити під чиїмось наглядом.
- Не можна поспішати, заважати іншим, штовхатися. Хто підходить до святині поспіхом, нетерпляче, штовхаючись.
- Неприпустимо цілувати святині нафарбованими губами.
- Перед прикладанням до святинь необхідно двічі поклонитися і перехреститися, поцілувати святиню, а після – ще один раз поклонитися і перехреститися.
- Якщо біля святині (Хреста, Євангелія, ікон, мощей) стоїть священник чи єпископ, який благословляє чи помазує вірян, то третій поклін (із хресним знаменням) треба робити не після цілування святині, а після прийняття благословення чи помазання.
- Прикладаючись до мощей і ікон, не можна цілувати святих в обличчя. Якщо на іконі зображений Господь на весь зріст, то слід цілувати ноги, в інших випадках – руку; на іконах Божої Матері і святих – руку. При зображенні на іконі тільки голови – цілувати волосся.
- На іконі може бути зображено кілька святих, але при великій кількості віруючих цілувати ікону належить один раз, щоб не затримувати інших і тим не порушувати благочинності в храмі.
Перед святинями можна прочитати коротенькі молитви:
- Перед образом Спасителя можна вимовляти про себе Ісусову молитву: “Господи Ісусе Христе, сине Божий, помилуй мене, грішну”.
- Перед іконою Пресвятої Богородиці можна вимовляти молитву: “Пресвяба Богородице, спаси нас”.
- Перед чесним Животворящим Хрестом Христовим читають молитву: “Хресту твоєму поклоняємось, владико, і святеє воскресіння Твоє славимо”
- Прикладаючись до Святого Євангелія, можна вимовляти про себе молитви: “Зі страхом і любов’ю приступаю до Тебе, Христе, і вірую словам твоїм”, “Христе Боже, поможи мені і спаси мене”.
Як молитися до святих і про що можна просити
“Колись у дитинстві моя дружина молилася про качечку, які собака погриз шию, – розповідає отець Валерій. – Тоді вона, ще зовсім маленька дитина, зі сльозами молилася святому цілителю Пантелеймону, щоб качечка одужала – і так сталося. Хтось скаже, що це несерйозно. Але я думаю, що коли дитина щиро молиться про живу істоту – це добре. Отже, вона виросте милосердною”.
Зрозуміло, коли люди звертаються до святих, шикуються у довгі черги, щоб відвідати мощі святих, вони здебільшого просять про земне. Люди хвилюються про своє здоров’я, благополуччя близьких, моляться про дітей і близьких. Кожен молиться відповідно до свого віку тілесного і духовного, а також розуміння того, що є найціннішим. І Господь здійснює іноді найдивніші прохання.
“Святитель Ігнатій казав: “Молися про те, що вважаєш корисним у твоєму земному житті, але здійснення цього довіряй рукам Господнім”. Тож якщо вважаєте, що щось вам потрібно, можете про це просити. Але бути цьому чи ні – нехай вирішує Всевишній”, – каже священник.
У молитві потрібно однозначно відмовитися від злих прохань. Помститися кривднику, покарати, провчити того, кого зненавиділи – цього у молитві просити не можна. “Бог є Любов, Благо, Життя, тому просити того, що суперечить любові, благу, життю, у молитві не можна”, – каже священник. – “Молитися треба не про зняття з нас хреста, а про дарування нам сили нести цей хрест”.
У молитвах треба пам’ятати, що головна наша цінність – це безсмертна душа. Тому насамперед потрібно молитися про спасіння душі, очищення від гріхів і пристрастей.
“Коли люди йдуть приклонитися перед святинею, іноді є таке відчуття, що вони йдуть не до Бога, а – по диво, – каже отець Святослав. – Якщо людина підходить до ракії з мощами і загадує бажання або вважає, що цілуванням її у неї вирішаться всі проблеми, – це язичництво та ідолопоклонство. Як слід молитися, можна описати трьома пунктами. По-перше, людина повинна приступати до молитви зі смиренністю: усвідомленням своєї духовної недосконалості. По-друге, розуміти, що Бог і святі бачать тебе наскрізь у реальному часі. По-третє, молитися треба так, ніби від цієї молитви залежить все твоє життя”.