Ця притча чарівна. Вона торкається серця, як пісня, як мелодія… Прочитайте – і побачите прихований сенс.

Притча про мудру жінку

У далекі доісторичні часи, коли по планеті бродили дикі жахливі звірі, готові з’їсти все, що їм попадеться на очі, коли клімат був настільки холодним, що замерзнути і перетворитися на бурульку було легше, ніж знайти хоч якусь їжу, коли спека зводила з розуму, жило одне плем’я. У ньому була жінка, про яку склали легенду і передавали з уст в уста всі жінки від матері до дочки.

Ніхто не пам’ятає вже її імені, але, завдяки їй всі її дочки, внучки, правнучки і нащадки досі отримують не тільки все, що їм необхідно від життя, але і розкіш у вигляді коштовностей, красивого вбрання і безлічі залицяльників.

Того року плем’я відчайдушно оборонялося від атак диких звірів. Жінки захищалися і полювали пліч-о-пліч з чоловіками. Ніхто і уявити не міг, що жінки можуть залишатися в печерах і не вийти на полювання разом з чоловіками. Так було завжди – всі члени племені робили всі справи разом.

– Здобич важко йде в наші руки, – сказав вождь. – Вона хоче, щоб ми стали її їжею. Нас чекає голод, якщо удача не повернеться до нас обличчям.

Плем’я не бачило їжі вже 10 заходів сонця. Сила покидала тіла воїнів. Видно було опущені голови в сутінках печери, заваленої величезними каменюками.

Гарчання і скрегіт кігтів об каміння змушували розуміти, що плем’я в пастці. Звірі хотіли дістатися до людей у печері і з’їсти.

Вона просто вірила

Раптово одна жінка, яка зовні нічим не відрізнялася від інших підвелася і підійшла до вождя.

– Ти сильний воїн, – сказала вона. – Ти спритний мисливець. Ти можеш швидко бігати. Твоя швидкість – наш порятунок. Жоден тигр не зрівняється з тобою. Тому що ти не тільки швидкий, ти ще і розумний. Ти легко обхитриш цю кішку, і перемога, як і раніше, дістанеться тобі.

Слова жінки нагадали вождю його минулі дні, і він підвів голову. Йому подобалося її слухати, тому що від її слів сила поверталася в його тіло разом з гідністю і гордістю за себе.

Вона подивилася в його очі і прочитала в них: «Будь ласка, не зупиняйся, говори ще!» І тому вона продовжила.

– Ми тягар для тебе. Ти один вб’єш цього звіра швидше, ніж разом з натовпом жінок, яких змушений захищати. Непомітно вибравшись з печери, ти станеш для звіра несподіванкою, він не встигне озирнутися, як твій спис простромить його серце. Я знаю – буде саме так! Ти вб’єш його, ми з’їмо його, а потім переберемося в місце, де нас ніяка тварюка не дістане. Ти приведеш нас в рай. Я знаю це!

Сказавши це, жінка повернулася на своє місце і сіла, закривши очі. Вона нічого не чекала від вождя, вона вірила, що цей сильний чоловік врятує їх. І хоча вождь не рухався, вона не хвилювалася – вождь завжди сам ухвалював рішення.

Поки я вірю в нього – він мій

Настав полудень 11-го дня. Від спеки всіх зморило, і жінка заснула, як втім, і багато інших…

Вона прокинулася від криків. Всі збуджено кричали і стрибали, і вона не відразу зрозуміла, що вождь, який був весь у крові, не поранений, а тримає в руках м’ясо. Вона зрозуміла: вождь переміг!

Поки всі спали, в тому числі і величезний шаблезубий тигр, стомлений пекучим сонцем, вождь виліз з печери і зіштовхнув камінь на звіра. І поки той оглушений піднімався, вождь стрибнув на нього і встромив свій спис йому в серце.

Перемога була настільки легкою, що вождь, розрізаючи живіт тигра, не міг до кінця повірити в свою удачу. Раніше, коли він полював разом з усім плем’ям, було багато втрат, і їжа завжди була рясно присмачена скорботою за загиблими товаришами.

Вождь зрозумів, наскільки жінка, яка вірила в його перемогу, мудра і йому захотілося підійти до неї.

– Ти вбив звіра, вождь. Ти врятував нас. Ти – великий воїн! Я завжди буду пам’ятати твій подвиг. І, будь ласка, вождь, відведи нас туди, де ми будемо в безпеці.

– Добре, жінко, я обов’язково приведу тебе туди, – а про себе подумав: «Ця жінка – мій щасливий талісман. Я хочу чути слова її віри в мене кожен день. І, поки вона вірить в мене, я завжди буду приходити до неї за її вірою!»

А жінка подумала: «Він потребує мене навіть більше, ніж я його! Я буду надихати його на подвиги. Поки я вірю в нього – він мій!»

Вір усім своїм серцем

Через роки вона співала колискову пісню своїй доньці. У перекладі на нашу мову сенс її був таким:

• Виростеш – вибери собі чоловіка, в якого вір всім своїм серцем.
• Кожен раз говори йому те, що хочеш, щоб він робив для тебе – і він обов’язково зробить.
• Ти потрібна йому своєю силою віри, як сонцю потрібні планети навколо, як усім, хто живе, потрібне повітря.
• Ти потрібна йому, щоб він міг стати героєм.
• Ти потрібна йому, тому що без твоєї віри він не доживе до ранку.
• Вір в нього і нехай твоя віра кожен день доходить до нього в твоїх словах.
• Якщо говориш з чоловіком – нехай слова будуть сповнені віри, якщо мовчиш – нехай мовчання теж буде повним віри в нього.
• І він принесе тобі те, що ти хочеш.

Автор – Марк Іфраімов