Кохання божевільне і чарівне. Ірраціональне і прекрасне. Воно не повинно бути логічним – воно повинно бути справжнім. Логіка кохання дуже проста. Вона полягає у… відсутності будь-якої логіки.
Це почуття набагато більше, ніж просто хімічна реакція за участю окситоцину і дофаміну, що виробляються нашим мозком. І це не рівняння, яке можна розв’язати, зробивши кілька дій. І навіть не складна система, в якій можуть розібратися тільки сивобороді мудреці.
Кохання – це магія
Насправді шукати сенс в коханні – даремне заняття. Але воно змушує відчувати себе живими, і в цьому – вся суть.
Наше життя наповнене безліччю посередніх речей. Ми втягуємося і звикаємо до одноманітності і рутини. Але кохання – це щось зовсім протилежне! Кохання змушує нас безстрашно йти по самому краю, кидає виклик, а потім обіймає і покриває поцілунками так, ніби завтра вже ніколи не настане.
Навіть якщо ви переконаєте себе в тому, що нічого особливого вже не очікуєте від кохання – серце з цим не змириться. Воно все одно час від часу буде нагадувати про те, що не слід погоджуватися на менше.
Ви можете і повинні пізнати справжнє кохання, щоб вже не могли жити без цієї магії! Без цієї любові, яка підносить на сьоме небо від щастя, ніби немає і не було гравітації. Це ні з чим не зрівнянне відчуття польоту!
Це кохання, яке поглинає і дарує неймовірну свободу.
Кохання, яке піднімає, несучи в світ фантазії, і пов’язує з реальністю.
Кохання, яке не має нічого спільного з посередністю і буденністю
Кохання, яке змушує ставати кращим з кожним днем, рости і розвиватися. Ви з партнером будете надихати і підтримувати один одного, а це – велика сила.
Так, ми дійсно стаємо дурнями в любові. А чому б і ні? Людині життєво необхідно кохати і бути коханою – без цього світ втрачає свої найяскравіші фарби.
Кохання потрібне абсолютно всім
Незалежно від того, закриті ви чи надзвичайно довірливі, сильні чи слабкі – кохати хочуть усі. Які б ви не були зайняті протягом дня – настають сутінки, і ви лежите в темряві під ковдрою на самоті, а серце ниє: так хочеться притиснутися щокою до плеча коханої людини, щоб хтось ніжно обійняв…
Цей хтось – не абстрактна людина. Це саме «наш хтось». Його називають по-різному: споріднена душа, друга половинка, але суть одна – це просто ваша людина.
Той єдиний, хто допоможе відкрити себе заново. Пробудить ті почуття, яких ми раніше не знали.
Знаєте, коли зникає магія кохання? У той момент, коли ми намагаємося щось пояснити. У той момент, коли намагаємося логічно «розкласти все по поличках» і класифікувати.
Тому що кохання – це те, що неможливо пояснити за допомогою одних тільки слів. Нікому і ніколи цього ще не вдавалося. Ні релігія, ні політика, ні наука не в змозі пояснити, що ж таке кохання. Звідки береться і куди йде? Чому ми любимо одних і не помічаємо інших?
Це треба відчути. Одних слів – недостатньо.
Кохання – це зовсім не фізичний потяг. І не союз двох схожих людей. І це не ночі, повні пристрасті і бажання. Між коханням і бажанням існує тонка грань, яку той, хто кохав хоч одного разу, вже ні з чим не сплутає.
Кохання – це те, що змушує серце битися сильніше
Це поєднання видимого і невидимого, пристрасті і почуття, бажань і амбіцій. Кохання об’єднує все це в одне ціле.
На жаль, ми досить часто проходимо повз свою людину. І не тому, що неуважні чи не хочемо кохати! Навпаки! Але ми шукаємо логіку в коханні, намагаємося щось пояснити або зрозуміти. А це, на жаль, чи на щастя – це неможливо. Тому ми блукаємо по життю в пошуках щастя…
Ми погоджуємося на стосунки, де не буває сьомого неба. На рівну любов. На кохання без вогню…
Чому так відбувається? Просто ми в усьому шукаємо сенс. А оскільки шукати його в коханні марно, погоджуємося на посередність: нехай все буде буденно, зате зрозуміло.
Насправді ми щиро хочемо кохати і кохати по-справжньому. Але раціональний мозок не дозволяє коханню постукати в двері. І навіть якщо все ж кохання постукає – стоїмо, притулившись спиною до стіни, і боїмося впустити.
Не бійтеся кохання. Не лякайтеся відсутності сенсу і логіки. В цьому і полягає справжнє диво і магія кохання!
Кохання змушує нас, дорослих людей, вірити в казки і дива. Коли стоїш, взявшись за руки з коханою людиною, біля моря і спостерігаєш захід сонця… Коли тільки зірки, тиша і ви… Коли ви плачете, смієтеся, усміхаєтеся, проклинаєте, знову усміхаєтеся – все це кохання! Кохання, яке наповнює пристрастю…
Кохання божевільне і чарівне. Ірраціональне і прекрасне. Воно не повинно бути логічним – воно повинно бути справжнім.
Кохання – це не «якщо» або «тому що». Кохання – це «все одно», «незважаючи на».
