“Хвороба солоних поцілунків” — поетична назва, за якою ховається серйозне спадкове захворювання. Йдеться про муковісцидоз, або кістозний фіброз — генетичну патологію, що уражає легені, потові залози та травну систему. Хоча сьогодні діагноз добре відомий лікарям, люди помічали його прояви ще кількасот років тому.
Що таке “хвороба солоних поцілунків”?
У середньовічних європейських родинах існувало повір’я: якщо батьки, цілуючи немовля, відчувають солоний присмак шкіри, дитина нібито приречена на хвороби чи швидку смерть. Тоді це пояснювали чарами або прокляттям.
Сучасна медицина дає точне пояснення. У дітей із муковісцидозом у потових залозах порушений транспорт іонів натрію та хлору. Через це піт містить значно більше солей, і після висихання на шкірі залишається відчутний солоний присмак. Саме цей клінічний прояв і став причиною народної назви хвороби.

Що таке муковісцидоз і як він проявляється?
Муковісцидоз — це генетичне захворювання, спричинене мутацією у гені CFTR. Ця мутація порушує роботу білка, який регулює рух солей та рідини між клітинами. У результаті слиз у різних органах стає надмірно густим і важко виводиться. Хвороба є системною і проявляється у кількох напрямках.
Прояви з боку дихальної системи
-
постійний або хронічний кашель
-
часті інфекції дихальних шляхів
-
бронхіти та пневмонії
-
хронічний риносинусит, іноді з поліпами
-
симптоми, подібні до бронхіальної астми
Через накопичення в’язкого слизу легені найбільше страждають від ускладнень.
Прояви з боку травної системи
-
недостатність ферментів підшлункової залози
-
болі у животі
-
проблеми з набором ваги
-
труднощі з перетравленням їжі
-
ризик розвитку цукрового діабету
Це пов’язано з тим, що густий секрет перекриває протоки підшлункової залози та порушує виділення ферментів.
Інші можливі прояви
-
швидке зморщування шкіри пальців у воді
-
потовщення кінчиків пальців рук і ніг (симптом “барабанних паличок”)
-
тривала жовтяниця у немовлят
-
набряки
-
збільшення печінки
-
портальна гіпертензія
Муковісцидоз — не ізольоване захворювання, а стан, який торкається багатьох систем організму.

Як діагностують муковісцидоз?
Щоб підтвердити діагноз, застосовують комплексні методи.
Лабораторні дослідження
-
аналіз поту на рівень хлоридів (основний і найбільш точний тест)
-
визначення ферментів (трипсину, еластази) у калі
-
генетичне тестування для виявлення мутацій у гені CFTR
Інструментальні методи
-
спірографія для оцінки функції легень
-
рентгенографія чи комп’ютерна томографія високої роздільної здатності для виявлення змін у легенях
Пренатальна діагностика
Може включати визначення ізоформ лужної фосфатази в навколоплідних водах, що дозволяє запідозрити муковісцидоз ще до народження дитини.
Чому важливе раннє виявлення?
Муковісцидоз є хронічним захворюванням, але сучасна медицина дозволяє значно покращити якість життя пацієнтів. Раннє встановлення діагнозу дає можливість своєчасно розпочати лікування та запобігти тяжким ускладненням.
Комплексна терапія може включати:
-
ферментні препарати
-
дренажні техніки та фізіотерапію
-
інгаляції
-
антибактеріальне лікування при інфекціях
-
застосування препаратів, що впливають на білок CFTR (модулятори)
Ці методи не виліковують хворобу повністю, але дозволяють контролювати її прогресування та покращувати загальний стан пацієнта.