Гірчичники добре пам’ятають ті, кого в дитинстві у 90-х і раніше лікували від застуди. Їх змочували водою, прикладали до спини або грудей і радили потерпіти, бо «чим сильніше пече, тим краще допомагає». Сьогодні гірчичники досі можна знайти в аптеках, а в інтернеті – рецепти їхнього домашнього приготування. Та чи справді вони лікують кашель і бронхіт? Розбираємося, як працює цей засіб, що про нього відомо науці та чому з гірчичниками потрібно бути обережними.

Звідки взялися гірчичники і чому ними лікували застуду

Використання гірчиці з лікувальною метою має давню історію. У народній медицині різних країн її застосовували у вигляді припарок і компресів, щоб полегшити біль у м’язах, суглобах або неприємні відчуття під час застуди. Згодом з’явилися готові гірчичники – паперові листки чи пакетики з гірчичним порошком.

Особливо поширеним цей спосіб лікування був у XX столітті. Гірчичники коштували недорого, їх можна було використовувати вдома, а процедура супроводжувалася відчутним ефектом: шкіра нагрівалася, червоніла, іноді сильно пекла. Саме ці відчуття люди часто сприймали як підтвердження лікувальної дії.

Проте відчувати дію засобу – не те саме, що отримувати доведену користь від нього.

Як працює гірчичник насправді

Коли гірчичний порошок контактує з водою, в ньому утворюються речовини, які подразнюють шкіру. Зокрема, за характерне печіння відповідають сполуки, серед яких алілізотіоціанат.

У місці контакту посилюється місцева судинна реакція, виникають почервоніння, тепло й поколювання. Якщо подразнення надто сильне або тривале, воно може пошкодити шкіру аж до утворення пухирів.

Але гірчичник не прогріває легені чи бронхи настільки, щоб лікувати запальний процес у них. Почервоніння спини не означає, що організм швидше долає вірус або бактеріальну інфекцію.

Радимо також прочитати: Лікар про ГРВІ: “Деякі ліки допомагають тільки аптекам, а не хворим”

Чи допомагають гірчичники від кашлю та бронхіту

Переконливих якісних клінічних доказів того, що гірчичники скорочують тривалість кашлю, лікують бронхіт або пришвидшують одужання від застуди, немає. Вони не входять до сучасних стандартних рекомендацій щодо лікування гострого кашлю.

Британський Національний інститут здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (NICE) зазначає, що гострий кашель, пов’язаний із застудою або бронхітом, часто минає самостійно протягом трьох-чотирьох тижнів. При цьому більшість випадків гострого бронхіту мають вірусне походження, тому антибіотики зазвичай не потрібні.

Звісно, після гірчичників людині може здаватися, що їй легше. Проте такі відчуття не доводять, що процедура вплинула на причину хвороби. Полегшення могло настати завдяки відпочинку, природному перебігу застуди або суб’єктивному відчуттю тепла.

Чому гірчичники досі продають в аптеках

В українських аптеках можна знайти гірчичники-пакети, листові гірчичники та інші вироби на основі гірчичного порошку. Їхні характеристики, спосіб використання й застереження можуть відрізнятися.

В інструкції до одного з гірчичників-пакетів, опублікованій у довіднику Compendium, серед показань зазначені міозити, невралгії, бронхіти, ларинготрахеїти та пневмонія у складі комплексного лікування.

Однак тут важливо не плутати дві речі: наявність показання в інструкції та переконливі докази ефективності за сучасними стандартами медицини. Те, що виріб продають в аптеці, не означає, що він здатний лікувати пневмонію чи замінити медичну допомогу.

Особливо небезпечно покладатися на гірчичники, коли в людини висока температура, задишка, біль у грудях або підозра на запалення легень.

Кому не варто використовувати гірчичники

Гірчиця – сильний подразник, тому накладати її на шкіру не так безпечно, як іноді здається.

Гірчичники не можна прикладати до пошкодженої, запаленої або подразненої шкіри. Особливої обережності потребують люди з екземою, псоріазом, контактною алергією чи порушеною чутливістю. У разі алергії на гірчицю їх використовувати не можна.

Дітям не варто ставити гірчичники для лікування кашлю. Їхня шкіра вразливіша до пошкоджень, а переконливої доведеної користі процедури немає. Вагітним і людям із хронічними захворюваннями також не слід експериментувати з такими методами без консультації медичного фахівця.

Навіть якщо людина раніше добре переносила гірчичники, це не гарантує відсутності опіку наступного разу.

Домашні гірчичники: чи варто робити їх власноруч

У старих домашніх рецептах радять змішувати суху гірчицю з борошном, додавати воду й накладати суміш на тканину. Іноді пропонують використовувати чистий гірчичний порошок або накривати компрес плівкою, щоб посилити дію.

Саме такі експерименти можуть бути особливо небезпечними. У домашніх умовах складно передбачити силу подразнення: вона залежить від концентрації гірчиці, температури, тривалості контакту та чутливості шкіри.

Медична література описує випадки опіків другого ступеня після використання гірчичних компресів. Зокрема, 2017 року в журналі Dermatology Online Journal опублікували випадок жінки, яка застосувала гірчичний компрес через закладеність у грудях і отримала опіки шиї та грудної клітки.

Тому саморобні гірчичники краще не використовувати. Додавання меду, олії чи інших домашніх інгредієнтів не робить такий компрес гарантовано безпечним.

Радимо також прочитати: Дев’ять народних засобів, які не допоможують вилікувати грип: пояснюють лікарі

Чи можна терпіти печіння заради лікувального ефекту

Ні. Сильне печіння – не ознака того, що гірчичник «витягує хворобу». Воно свідчить про подразнення шкіри й може передувати її пошкодженню.

Не можна залишати гірчичники на ніч, засинати з ними або намагатися подовжити процедуру, щоб отримати «сильніший» ефект. Якщо людина все ж користується аптечним виробом, потрібно суворо дотримуватися його інструкції, враховувати протипоказання й припинити застосування в разі вираженого дискомфорту.

Не варто використовувати гірчичник як заміну рекомендованому лікуванню, особливо коли йдеться про захворювання органів дихання.

Що робити, якщо після гірчичника з’явився опік

Насамперед потрібно негайно зняти гірчичник, обережно усунути залишки засобу зі шкіри та промивати уражене місце прохолодною проточною водою близько 20 хвилин.

Не прикладайте лід, не змащуйте опік маслом, сметаною чи спиртом. Якщо з’явилися пухирі, не проколюйте їх. Уражену ділянку можна прикрити чистою пов’язкою, яка не прилипає до рани.

Якщо опік сильний, утворилися пухирі, постраждала дитина або пошкоджено велику чи чутливу ділянку тіла, потрібно звернутися по медичну допомогу.

Що справді може допомогти при застуді та кашлі

Підхід залежить від причини кашлю. Якщо це звичайна вірусна інфекція, часто достатньо відпочинку, пиття відповідно до спраги та полегшення симптомів. Не потрібно спеціально пити дуже багато рідини чи намагатися «пропітніти».

Для тимчасового полегшення кашлю можна спробувати мед. Він може дещо зменшувати симптоми, хоча докази його ефективності обмежені. Дітям до одного року мед давати не можна через ризик дитячого ботулізму.

Не слід самостійно приймати антибіотики або поєднувати кілька препаратів від кашлю. Для маленьких дітей правила застосування таких ліків особливо суворі, тому варто радитися з педіатром.

Якщо виникла задишка, сильний біль у грудях, кровохаркання або різке погіршення стану, необхідна термінова медична допомога. Якщо кашель триває понад три-чотири тижні, не минає або повторюється, потрібно звернутися до лікаря.

То чи варто сьогодні користуватися гірчичниками

Гірчичники – частина історії домашнього лікування, яка досі живе в багатьох родинах. Проте сучасні знання не підтверджують їхньої ефективності проти застуди, бронхіту чи пневмонії, натомість ризик подразнення та опіків цілком реальний.

Тому повертатися до цієї процедури лише тому, що «так лікували в дитинстві», немає потреби. Для полегшення кашлю краще обирати безпечніші методи, а за тривожних симптомів – не відкладати консультацію лікаря.

Радимо також прочитати: Сім важливих фактів про грип та застуду, які ви не знали