гінеколог

Гінекологічні проблеми після 35 років: чого остерігатися?

Поговоримо про проблеми репродуктивної системи та поширені гінекологічні захворювання, з якими стикаються жінки після 35 років.

Чому після 35 років з’являються гінекологічні проблеми?

Пік можливостей жіночої репродуктивної системи посідає десятиліття від 20 до 30 років. У 30 починається повільний спуск, а в 35 він прискорюється і стає очевидним. Ці вікові зміни не належать до зовнішнього старіння, вони пов’язані з біологічним механізмом репродукції.

Жінка може мати чудовий вигляд і після 35, і після 50, але її фертильність значно відрізнятиметься від тієї, що була у 25. Бажано, щоб до 35 років у жінки вже був свій гінеколог, навіть якщо гінекологічні проблеми відсутні. Тим більше що в 35 років у багатьох вже є ті чи інші хронічні захворювання, які не найкращим чином відображаються на здоров’ї репродуктивної системи.

Якщо жінка замислюється про народження дитини, першої чи ще однієї, то 35 років – вік, коли це найкраще зробити. Якщо у жінки проблеми з фертильністю, то 35 років – вік, коли не треба більше чекати, а треба починати з’ясовувати причини та проходити лікування. Поговоримо про проблеми репродуктивної системи, з якими стикаються жінки після 35 років.

Які проблеми з гінекології після 35 зустрічаються частіше

Жіночі проблеми гінекологія ділить на кілька груп: пухлинні, інфекційно-запальні, ІПСШ (захворювання, що передаються статевим шляхом), порушення фертильності, ускладнення вагітності тощо. Зупинимося на кількох найчастіших.

  • Кіста бартолінової залози

Бартолінові залози розташовані в слизовій оболонці вульви й виробляють мастило. Кіста бартолінової залози утворюється, коли її протока закоркована. Як наслідок виділення накопичуються в самій залозі та розтягують її, так утворюється кіста — мішечок із щільними стінками, заповнений рідким вмістом. Кісти бартолінових залоз безпечні, хоча можуть викликати дискомфорт і біль під час ходьби або статевого акту.

  • Дисплазія шийки матки

Зміна епітелію шийки матки, спричинена вірусом папіломи людини (ВПЛ). Дисплазія немає симптомів, її виявляють лікарі під час огляду. Небезпечність в тому, що це передракове захворювання, тобто за певних умов може перерости в рак шийки матки.

  • Ендометріоз

Це захворювання, спричинене аномальним зростанням ендометрію поза маткою. Ендометрій — слизова оболонка матки з особливими функціями, потрібними для виношування дитини. Він росте й відторгається у кожному менструальному циклі. Ендометрій поза маткою підпорядковується тим же законам, але не має виходу для тканини, що відторгнулася, і крові. Як наслідок викликають запалення.

  • Кіста яєчника

Кісти утворюються, коли фолікул або жовте тіло яєчника не розсмоктатися в належний час, а залишилися, перетворившись на мішечки, заповнені рідиною. Це дуже часто явище. Зазвичай кісти яєчника не становлять великої небезпеки й згодом таки розсмоктуються. Однак їх ускладнення, наприклад, перекрут ніжки та розрив кісти небезпечні й можуть нести загрозу життю.

  • Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)

Під впливом гормональних порушень у яєчнику утворюється безліч кіст. Через це яєчники не функціонують належним чином. СПКЯ є однією з найчастіших причин проблем з фертильністю.

  • Міома матки

Доброякісна пухлина з м’язової тканини, яка не перероджується на рак. Проте міома може значно погіршити якість життя через свою здатність викликати кровотечу. Вони бувають міжменструальними, а й менструації при міомі стають довгими, з великою крововтратою. Через це міома матки нерідко супроводжується анемією.

  • Істміко-цервікальна недостатність

Недостатність шийки матки — стан, коли шийка не може утримати в матці плід, що росте. Це одне з ускладнень вагітності. На щастя, недостатність зазвичай вчасно виявляють, і акушер-гінеколог вживає заходів щодо зміцнення шийки.

Пролапс, рак, безпліддя

  • Пролапс тазових органів

Пролапс — опущення органу, порушення його анатомічного становища у тазі. Найчастіше пролапс спричинений віковою зміною сполучної тканини. З цієї тканини складаються зв’язки, які утримують органи у фізіологічному положенні. Пролапс матки та піхви в основному зустрічаються у жінок похилого віку, але іноді, внаслідок генетичної слабкості сполучної тканини, бувають і в молодих. Нерідко пролапс трапляється після пологів, особливо травматичних чи повторних.

  • Рак шийки матки

Рак шийки матки – найчастіша злоякісна пухлина жіночих статевих органів. На відміну від інших видів раку відомий агент, який спричиняє злоякісне ураження епітелію. Це ВПЛ, або папіломавірус. Рак шийки матки довго нічим себе не проявляє, а перші симптоми з’являються вже на пізній стадії. Довгий час він спричиняв дуже високу жіночу смертність, проте зараз є надійні методи профілактики, які дали можливість знизити як захворюваність, так і смертність. Це вакцинація від ВПЛ та рання діагностика за допомогою тесту Папаніколау (ПАП-тест). Ранні стадії раку шийки матки добре піддаються лікуванню.

  • Запалення придатків

Придатки матки — фаллопієві труби та яєчники. Запалення яєчників називається оофоритом, труб — сальпінгітом. Через те, що вони розташовані поруч, вони часто запалюються разом, тоді говорять про сальпінгоофорит. Небезпечність становить хронічне запалення та запалення, що залишилося без лікування, бо утворюються спайки, які можуть порушувати роботу придатків. 30% всіх випадків жіночої безплідності спричинені непрохідністю маткових труб.

  • Безпліддя

До безпліддя може призвести багато проблем з гінекології: і СПКЯ, і трубна непрохідність, і порушення гормонального регулювання, й інфекції, й імунні патології, і вік. У деяких випадках причину безплідності встановити взагалі не вдається, таку форму називають ідіопатичною безплідністю або безплідністю неясного генезу. Безпліддя загалом піддається лікуванню. Іноді для цього застосовують ДРТ, допоміжні репродуктивні технології, найвідомішою з яких є ЕКЗ, екстракорпоральне запліднення. Шанси на лікування безпліддя то вищі, що жінка молодша й що менший стаж захворювання, яке до нього призвело. Оптимальний час для того, щоб зачати дитину за допомогою ДРТ — до 40 років, пізніше знижується ефективність та зростають ризики.

З якими симптомами звертатися до гінеколога

Кожній жінці з 21 року або з початку статевого життя рекомендовано раз на рік звертатися до лікаря з метою профілактики, без будь-яких симптомів. Ця рекомендація викликана тим, що дуже багато проблем із гінекологією не мають симптомів або мають слабко виражені ознаки, на які жінки іноді не звертають уваги.

Симптоми, які не можна ігнорувати й з якими до лікаря потрібно звернутися, не чекаючи планового гінекологічного огляду:

  • Зміна вагінальних виділень: виділення з неприємним запахом, з домішкою крові або гною, занадто рясні, є пластівці.
  • Біль внизу живота, болісний статевий акт.
  • Міжменструальна кровотеча.
  • Порушення менструацій: нерегулярний цикл, відсутність менструацій 90 днів і більше, болючі, надмірно рясні або мізерні менструації.
  • Сверблячка, печіння, дискомфорт у вульві та піхві.
  • Пухлиноподібні утворення, які намацуються у вульві та піхві.
  • Нетримання сечі (може бути симптомом опущення піхви та матки).
  • Тиск у малому тазі, дискомфорт, тазові болі.

Причини гінекологічних проблем після 35 років

Гінекологічні захворювання найчастіше спричинені гормональними порушеннями чи інфекцією. Причинами можуть бути:

  • Незахищений статевий акт.
  • Недотримання правил особистої гігієни (наприклад, використання загального рушника).
  • Попередній аборт, медичний чи мимовільний.
  • Спадкова схильність.
  • Аномалії будови статевих органів.
  • Інші захворювання, наприклад, цукровий діабет або ожиріння.
  • Недостатність сну, перевтома, частий чи тривалий стрес.
  • Погане харчування.
  • Шкідливі звички.

Здоров’я жінки міцне та тендітне одночасно. Жіночий організм розрахований на подвійне навантаження під час вагітності, водночас будь-який з травмувальних чинників може завдати серйозної шкоди. Деякі з наведених причин неможливо усунути, наприклад, спадкову схильність. Однак її можна взяти до уваги та пильніше стежити за здоров’ям, щоб мінімізувати ризики. Якщо у жінки є спадкова схильність до раку, то їй обов’язково потрібні щорічні обстеження, що містять ПАП-тест або мамографію. Інші чинники цілком можливо й потрібно усунути або хоча б скоригувати.

Джерело

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook