Допоможіть дитині стати самостійною

Якщо дитині щось не вдається добре, не робіть цього замість неї. Створюючи дітям тепличні умови,ми не даємо можливості здобувати досвід.

У 2–2,5 роки здорова дитина вміє вже дуже багато. Нові можливості спонукають малюка на безліч експериментів, пробуджують потребу робити щось самому. У цей час у дітей починає формуватися воля, здатність до самоконтролю. Як допомогти малюкові стати самостійним і впевненим у своїх силах, консультує психолог Олена НАВИЦЬКА.

Перше, що потрібно, – безумовно любити і приймати малюка таким, яким він є. Це означає, що вам може не подобатися вчинок або поведінка вашої дитини, але ви її продовжуєте любити попри все.

Не соромтеся хвалити за правильну поведінку малюка.

Важливо, щоб удома дитина почувалася упевнено, не чула численні «не можна». Навіть у найменшого малюка у квартирі має бути своє місце і свої речі.

Давайте дитині такі доручення, які вона може виконати. Спершу покажіть, що треба зробити, зробіть це разом.

Уникайте схеми «роби це сам, але по-моєму, бо по-твоєму – неправильно». Це може призвести до того, що дитина буде невпевненою у своїх силах.

Якщо малюкові не вдається щось зробити добре, потрібно йому пояснити помилки і підбадьорити. Визнайте право дитини на помилку і в жодному разі не засуджуйте за неї.

Якщо дитині щось не вдається добре, не робіть цього замість неї. Створюючи дітям тепличні умови, відбираючи у них право вибору і позбавляючи їх відповідальності за власні рішення та вчинки, ми надаємо їм ведмежу послугу – не готуємо їх до самостійного життя, не даємо можливості здобувати досвід.

У конфліктних ситуаціях дайте дитині можливість вибору і намагайтеся домовитися з нею.

Коли малюку надають вибір, він вчиться думати самостійно, аналізувати, ухвалювати рішення.

Пам’ятайте: незалежно від стилю виховання, якщо дитина зростає у сім’ї, де дотримуються домовленостей та інтересів, але при цьому кожен почувається вільним, дитина обов’язково постарається зберегти цей тип стосунків. Вона буде налагоджувати і підтримувати стосунки з іншими.

Кожен вік характеризується своїми відносними критеріями самостійності, у жодному разі не можна порівнювати дитину з іншими дітьми й орієнтуватися на них. Дорослим треба прийняти той факт, що малюк – це особистість, яка має право на повагу та прагнення бути незалежною, це повноправний і повноцінний член сім’ї.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook