Шукайте сили у близькості

Тихій, ніжній близькості, де дуже добре.

Приїхати у старий бабусин дім, посидіти за столом, накритим клейонкою, потримати бабусю за зморщену руку з тонкою, як пергамент, шкірою, послухати її голос і побачити усмішку на її обличчі.

Повозитись з дітьми, накрити своє обличчя маленькими, прохолодними долоньками і замружитися від задоволення.

Прийти до близької подруги, посидіти у неї на подвір’ї під старим горіхом, закутатися у в’язану кофту і повільно й неквапливо пити чай, слухаючи, як десь далеко гавкають собаки і щойно рипнула хвіртка — отже, хтось із сусідів вирішив зайти. На чай.

Просто побути поруч із чоловіком, знаючи, що він тут, у сусідній кімнаті, і можна крикнути йому, і він почує, можна навіть підійти і торкнутися. Він поруч. І від цього вже спокійно та тепло на душі.

Шукайте сили природі

У деревах, квітах, травах, річках та морях, у горах та степах.

Просто вийти і помацати рукою шорстку кору дерева, вдихнути запах листя, або, обірвавши пару довгих голок, розім’яти їх у руці і відчути запах соснової смоли.

Йти й йти довгими парковими доріжками, час від часу перетинаючи газони, якими було заборонено ходити за радянських часів, а зараз навіть можна лежати хоч на пледі, хоч так. Відчувати під собою м’яку пахучу траву.

Шукайте сили у творчості

У творчості є велика сила. Виписаний, виплеснутий на папір, глину чи полотно; виражений в танці, музиці або зшитий з сотень клаптиків душевний біль  стає твором мистецтва, а душа видихає, відновлюється і гоїться.

Дуже важливо навчитися черпати сили у сьогоднішньому дні. У тому, що поряд, у тих, хто поряд. Не відлітаючи в інші світи та мрії. У розмовах, дотиках, у спогляданні природи, у музиці — у тому, що дає зв’язок із сьогоденням, із «тут і зараз».

Живи сьогодні: поради тибетських мудреців, які додають сили

Авторка – Ірина Дибова