апатія

Апатія – це не лінь, а спосіб пережити зміни

Якщо ви відчуваєте знесилення та апатію, у жодному разі не звинувачуйте себе у бездіяльності. Це особливий період, який треба правильно пройти.

Чи бувало з вами таке, що не хочеться нічого, та що там, вмерти хочеться? Вітаю, це період життя, коли відбувається трансформація та серйозні зміни.

Якщо згадати, то напередодні були інсайти, нові усвідомлення, яскраві емоції. Ну а тепер настав час все це розкласти по полицях.

Для мозку будь-які зміни, на краще чи не дуже, сприймаються як сигнал SOS: ми всі помремо. Емоції яскравого захвату та радості мозок сприймає так само, як страх і жах.

На будь-які трансформації потрібний період асиміляції.

Відчуваю апатію і спустошення: як знову захотіти жити

Сон – час для аналізу

Мені сьогодні наснився сон, що я зупинила машину на жвавій ділянці дороги, перегородила цілу смугу руху, вийшла з машини і пішла вирішувати якісь не дуже важливі питання.

У голові крутиться, що, напевно, я там створила колапс і чому на узбіччя не з’їхала? Але машина вже далеко, а питання треба вирішити. І відчуття провини та усвідомлення всієї безглуздості ситуації боролися в голові одночасно.

Якщо розуміти, що сон – це робота мозку з аналізу того, що відбувається в житті, багато що стає ясним.

Я впала в апатію напередодні запуску свого курсу. Для мене це дебют і, звичайно, я до нього готувалася, збирала групу, хвилювалася і переживала, чи впораюся. І звичайно, був підйом енергії, бажання творити та діяти.

Ще відбувалися внутрішні трансформації від особистої терапії та навчання. Прийшли нові знання, багато що перевернулося з ніг на голову.

У жодному разі не звинувачуйте себе у бездіяльності

Як мозку з усім із цим впоратися, як переварити та жити далі? Тільки ось так, зупинити рух, сповільнитись, розкласти всі думки та почуття по порядку.

Звичайно, в розпал стану апатії неможливо мислити і діяти конструктивно. Можна лише дати собі час, подбати про себе, побути в цьому, подумати, поринути повністю і обміркувати.

Дуже важливо в такий період розмовляти, вивантажувати назовні, ділитися думками та переживаннями з людьми, які зможуть побути поряд і вислухати та дати підтримку. І в жодному разі не звинувачувати себе в бездіяльності.

Такою людиною може бути близький родич, партнер, друг чи фахівець, не важливо, головне мати цю можливість і не замикатися всередині.

Що таке депресія, як її розпізнати та лікувати?

Авторка – психологиня Тетяна Орлова

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook