Причиною тому є безконтрольне використання антибіотиків у виробництві продуктів харчування та неправильному лікуванні. Не призначайте собі антибіотики самостійно – звертайтесь до лікаря та використовуйте результати лабораторних досліджень при лікуванні!
Правило 1. Якщо Ви захворіли, треба йти до лікаря.
Чому? Тому що самолікування зазвичай направлене на усунення симптомів, а не причини захворювання. При звичайному ГРВІ (ОРЗ) це часто спрацьовує. Проте якщо Ви на третій день не відчуваєте покращення або відчуваєте погіршення – дивіться правило 1. Діагностувати захворювання та призначити лікування повинен лікар!
Правило 2. Призначення лікування безпосередньо залежить від того, чим спричинене інфекційне захворювання: бактеріями, вірусами, грибками.
Небезпека бактеріальної інфекції полягає у виділенні бактеріями токсинів (отрут), які є причиною запальних процесів, викликають інтоксикацію організму і пошкоджують внутрішні органи.
Точно визначити збудника захворювання можливо тільки за допомогою лабораторного аналізу.
Важливо: призначати самому собі антибіотики неприпустимо! Це призведе лише до того, що частина збудників виробить резистентність, і наступного разу хворобу буде вилікувати набагато складніше.
Правило 3. Будь-які антибіотики слід приймати ТІЛЬКИ за призначенням лікаря!
Основне правило – використовувати антибіотики тільки в тих випадках, коли без них неможливо обійтися. Розпізнати симптоматику, правильно прочитати результати досліджень, розрахувати дозу ліків у залежності від віку, стану здоров’я, враховуючи фактори токсичності, може лише лікар!
Не займайтеся самолікуванням!
Аксіоми про антибіотики та їх пояснення
- Призначати антибіотики при вірусних захворюваннях НЕ МОЖНА! Антибіотики пригнічують ріст тільки бактерій. Віруси не є бактеріями, тому антибіотик на них не діє.
- Призначати антибіотик для профілактики МОЖНА тільки у випадках особливо небезпечних захворювань: чума, коклюш, менінгіт. У профілактичних цілях можливий прийом антибіотиків тоді, коли є ризик зараження особливо небезпечними інфекціями, такими як чума, менінгіт, сибірська виразка тощо. В інших випадках – не можна.
- Приймати антибіотики з метою уникнення ускладнень при вірусних захворюваннях НЕ МОЖНА! Антибіотик пригнічує ріст певних бактерій. Віруси не є бактеріями. Тому антибіотик починає впливати на клітини людини, чим пригнічує імунну систему. Це дає можливість розмножуватись «поганим» бактеріям. Отже, антибіотик не зменшує імовірність ускладнень після ГРЗ, а, навпаки, «заважає» організму боротися з вірусною інфекцією.
- Якщо протягом 72 годин після початку прийому антибіотика поліпшення не спостерігається, значить збудник до цього антибіотика стійкий, і його слід замінити. Безконтрольний прийом антибіотиків для лікування, постійне використання антибіотиків у виробництві м’яса, і останні на них більше не діють. Чим частіше ви приймаєте антибіотики «для профілактики», тим більша імовірність того, що вони не будуть діяти під час хвороби.
- За прогнозами ВООЗ, вже через 10-20 років практично всі існуючі мікроорганізми можуть стати резистентними до антибіотиків. Більше половини антибіотиків, що виробляється у світі, використовується в тваринництві, де з’являється велика кількість бактерій, що є стійкими до антибіотиків. Ці бактерії потрапляють у воду, ґрунт, м’ясо і, як результат, в організм людини. Антибіотикорезистентність (коли бактерії не реагують на антибіотики) зростає кожного року. Якщо ситуація не зміниться, то дуже скоро ми можемо повернутися в час, коли звичайна бактеріальна інфекція буде вбивати, спричиняючи пандемії.
- Призначення «правильного» антибіотика можливе тільки після мікробіологічного аналізу. Окремі антибіотики вбивають тільки окремі мікроорганізми. Призначення антибіотика без дослідження призводить до того, що, з одного боку, він може не подіяти взагалі або подіяти частково, вбивши лише 1 мікроорганізм із декількох. Часто виникає ситуація, коли патогенний мікроорганізм замість того, щоб бути «пригніченим» антибіотиком, навпаки – звикає до нього, виробляючи «стійкість».
Мікробіологічне дослідження дає змогу точно виявити перелік усіх патогенних мікроорганізмів, що спричинили захворювання та індивідуально визначити антибіотики, які будуть ефективними у кожному конкретному лікуванні. Саме тому мікробіологічне дослідження потрібно робити перед кожним прийомом антибіотика!
Правило 4. Основним методом діагностики бактеріальних інфекцій є мікробіологічне дослідження (бакпосів).
У світі існує понад 400 видів патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, які можуть спричинити захворювання, та приблизно 70 діючих речовин антибіотиків, що можуть пригнічувати їх ріст. Кожен антибіотик діє тільки на певні мікроорганізми.
Важливо: антибіотика, який би пригнічував ріст одразу усіх мікроорганізмів, не існує!
У лікарів є протоколи лікування, та, на жаль, існує 2 величезних проблеми.
1. Не завжди за симптомами можна визначити вид збудника захворювання, а отже – вибрати правильний антибіотик.
2. Проблема антибіотикорезистентності бактерій, або стійкість до антибіотиків. Навіть якщо був вибраний «правильний» антибіотик за протоколом лікування – це не є гарантією того, що він спрацює. Адже безконтрольне використання антибіотиків у світі призвело до появи великої кількості бактерій, які стійкі до тих чи інших антибіотиків.
Ідеальним діагностичним засобом при лікуванні бактеріальних інфекцій є лабораторне мікробіологічне дослідження. І якщо при звичайному захворюванні його, як правило, не призначають, то при ускладненнях або важких випадках, коли є небезпека для життя людини, він є просто незамінним.
Мікробіологічне дослідження (бакпосів) – це аналіз, метою якого є виявлення та ідентифікація виду патогенного мікроорганізму та проведення тестів на визначення чутливості діючої речовини антибіотиків на даний патогенний мікроорганізм.
Іншими словами, даний аналіз дає можливість лікарю побачити, який мікроорганізм спричинив інфекцію, та призначити антибіотик, що зможе вбити саме цей конкретний мікроорганізм.
На жаль, у людини може бути одразу декілька патогенних мікроорганізмів. Тоді для лікування необхідно вибрати той антибіотик, що буде діяти на всі виділені мікроорганізми, або комбінувати прийом одразу декількох антибіотиків. Таку інформацію лікар зможе отримати лише з мікробіологічного дослідження. Після отримання результату дослідження на антибіотикочутливість, при необхідності, проводиться корекція лікування – зміна антибіотика(ів) на більш ефективний.
Головне: для кожного пацієнта – індивідуальний підхід у лікуванні!
Приклад з життя (літо 2016 року): у пацієнта було запалення легень. Перед призначення антибіотика був проведений бакпосів. Від призначеного антибіотика ефекту не спостерігалося. На 3-ю добу був готовий аналіз, який показав наявність у пацієнта аж 3-х мікроорганізмів. Тест на чутливість показав, що з 30 антибіотиків у двох мікроорганізмів була чутливість лише до 1 антибіотика, а інші 29 антибіотиків виявилися не чутливими.
Цей приклад – найточніше пояснення чому іноді антибіотики змінюють, але ефекту від лікування не має.
Мікробіологія нового рівня – можливість визначення максимально діючого антибіотика за мінімальний час.
Правило 5. Необхідно приймати повний курс антибіотика, що був призначений лікарем, чітко дотримуючись часу прийому, кратності та дозування.
Найголовніше в прийомі антибіотика – це дотримання певної концентрації в тілі протягом певного часу. Оскільки розрізняють дозозалежні та часозалежні антибіотики, дуже важливим є чітке дотримання тривалості та дози прийому, що була вказана лікарем. Припинення прийому чи зниження дози може призвести до повторної активності даної бактерії та утворення резистентності до антибіотика. Збільшення ж дози може призвести до виникнення побічних ефектів від токсичної дії антибіотика.
Намагайтеся запивати антибіотик водою. Не запивайте антибіотик молоком, кисломолочними продуктами, кавою, чаєм, соками.
Контроль правильної антибіотикотерапії перевіряється повторним проведенням мікробіологічного дослідження. Після отримання результату дослідження на антибіотикочутливість при необхідності проводять корекцію лікування – зміну антибіотика(ів) на більш ефективний.
Правило 6. Приймайте пробіотики
Прийом пробіотиків дозволить мінімізувати негативну дію антибіотиків. Під час прийому антибіотиків різко зменшується кількість корисної мікрофлори в кишечнику. На місці корисних мікроорганізмів починають розвиватися патогенні бактерії, які активно продукують токсини, чим послаблюють захисний бар’єр кишечника, а значить, знижують імунітет. Як результат – діарея, дисбактеріоз, болі в животі, алергія та інше.
Мікробіологічний аналіз на дисбактеріоз надасть можливість отримати вичерпну інформацію про мікрофлору кишечника та визначити негативні наслідки антибіотикотерапії.
Читайте також:
