…- Твій заснув, нарешті? – не обертаючись, спитав сивий Ангел, почувши за спиною шелест крил.
– Так, вгамувалися, – сідаючи поруч, відповів інший. Він був молодший і на губах його все ще грала трохи збентежена посмішка.
– Треба ж! … І не набридне …
– Що ти! У них щоразу, як перший. І як останній, – відмахнувся молодий і замріяно замовк.
– Знаєш, адже він померти мав уже кілька років тому…
– Та ти що? Серйозно?
Співрозмовник кивнув головою.
– Інсульт… Судини голови у нього слабкі…
Сивий пожвавішав, не приховуючи подиву.
– Треба ж! А виглядає міцним.
Молодий знову кивнув головою.
– То чому ж скасували? Чи перенесли?.. — допитувався сивий.
– Щось дуже добре зробив?
Молодий знизав плечима і за спиною м’яко зашаріли білі крила:
– Та ні, начебто…
– То в чому причина?
– Причина? – молодий замислився.
– Він щодня, що б не сталося, повторює одну фразу: “Класна штука життя!”. І йому додають: доба, що переходить у тижні, місяці, роки…
Сивий розуміюче кивнув.
– А він сам знає? Ну, про судини?
– Знає…
Бог є любов
Обидва надовго замислились.
– Молиться? – поцікавився через час сивий.
Молодий знову знизав плечима:
– Мабуть, так.
– У сенсі? Як це “мабуть, так”? – на яскраво-білому обличчі сивого промайнуло здивування.
– Він п’є каву з коханою, – відповів молодий.
– Вони п’ють ранкову каву та читають молитви? – не вгавав співрозмовник.
– Та ні, – вони мовчки п’ють каву. Іноді обіймаються, завжди посміхаються або… він помітно зніяковів… або цілуються.
Сивий нерозумно розвів руками:
– І ти називаєш це молитвою?… Чому?…Скажи, чому?
– Тому що Бог є любов, – збентежила його нехитра відповідь.
Не змовляючись, обидва підняли посвітлілі обличчя вгору і благоговійно замовкли. Що ще було сказати?
У вухах звучала ніжна музика, молодий Ангел згадував аромат міцної кави, що так полюбився йому, а сивий беззвучно повторював фразу, що засіла в мозку:
– Класна штука – життя!
Він похитав головою і мимоволі усміхнувся…)
Радимо також прочитати: Ангели-охоронці існують: це люди, які вас люблять понад усе
