А ви знаєте, кому парижани завдячують своїм метрополітеном? Ось цій дівчині  – її звали Клео де Мерод. Вона була танцівницею та першою красунею Франції наприкінці XIX століття, офіційною переможницею конкурсу краси 1896 року. Вона зводила з розуму найвідоміших чоловіків тієї доби.

Перша всесвітньовідома фотомодель

У 1875 народилася Клео де Мерод (в Парижі), Cléo de Mérode, повне ім’я Клеопатра Діана де Мерод. Поряд із Ліною Кавальєрі, Отеро та Сахаретт, вона була однією з перших всесвітньо відомих фотомоделей, “мадонною листівок”, чиї зображення продавали у всіх куточках світу.

Клео була донькою австрійського художника зі знатного голландського роду ван Мерод. Коли їй булосім, батьки віддали дівчинку у балетну школу при паризькій Опері. Коли Клео було 19, у 1896 році журнал “Ілюстрасьйон” організував щось на кшталт сучасного конкурсу краси, де переможниць обирали за фотографіями. Серед 130 претенденток на перемогу судді обрали саме юну балерину.

Після перемоги фотографії Клеопатри почали друкувати на постерах, листівках та навіть гральних картах. У 23 років парижанка почала сольну кар’єру та вирушила на гастролі світом. Клео танцювала у Фолі-Бержер, виступала у Гамбурзі, Берліні, Будапешті, Нью-Йорку. Вона першою розпустила волосся на сцені, а її зачіска бандо стала модною у всьому світі.

Кохання привело танцівницю в Україну

Бувала Клео і в Україні. У жовтні 1903 року вона приватно відвідала палац Марка Емануеля Малинського у селі Зірне, що за 67 кілометрів від Рівного, де вперше виступила перед представниками польської аристократії. Спадкоємець роду Малинських входив у десятку найбагатших людей тогочасної Польщі.

Знай наших: Іван Даценко – український вождь племені індіанців

Величезний спадок, який він отримав від дядька, а потім і від батька давав Малинському змогу вести великосвітський спосіб життя, яке він на той час присвячував спорту та жінкам. Кажуть, що за виступ Клеопатри перед знаттю Малинський заплатив 100 тисяч рублів в золоті, а також ще 20 тисяч балерина отримала як винагороду за те, що так швидко погодилась на приїзд. Волинський аристократ закохався у балерину, і навіть почали говорити про їхнє майбутнє весілля. Але дівчина відмовила заможному залицяльнику.

Заздрісники називали Клео відьмою, яка закохує в себе багатих чоловіків і використовує їх для свого успіху. Красуня розбила серця багатьох, у тому числі бельгійського короля Леопольда II, якого навіть прозвали Клеопольдом за його шалену пристрасть до паризької танцівниці, заради якої він полюбив ненависну йому музику і навіть хотів залишити трон, щоб одружитися з нею. Різниця у 40 років (королю був 61 рік, балерині — 21) його не бентежила. Король викуповував квитки на всі спектаклі Клео і взагалі виявляв їй усіляку увагу.

Король хотів зробити Клео якийсь неймовірний подарунок. І вона подала ідею: профінансувати будівництво паризького метро. Клео буквально за руку привела до короля автора проєкту метро Фюльжанса Б’єнвеню та наполягла, щоб вони поговорили. Внаслідок розмови Леопольд II наказав своєму особистому фінансисту барону Едуарду Емперну викупити концесію та виділити гроші на будівництво метро у столиці Франції. Перша лінія паризького метро була побудована в рекордні на той час терміни.

Клео де Мерод померла у 91 рік у своєму паризькому будинку 17 жовтня 1966 року та була похована на цвинтарі Пер-Лашез.

На її могилу з’їжджаються з усіх усюд. 300 чудес блаженної Марти

Клео не мала дітей, і вона жодного разу не вийшла заміж. А в мемуарах «Танець мого життя», опублікованих у 1955 році, танцівниця розвіяла міф про численних чоловіків у своїй бурхливій молодості, написавши, що мала стосунки лише з двома.