Є речі гірші за самотність. Вони отруюють життя. Вбивають.
Є речі гірші за самотність, повірте. Хоча самотність – складна річ. Вчені пишуть, що самотність скорочує життя та руйнує здоров’я. І раніше часу зводить до могили.
А я вам скажу, що є дещо гірше за самотність. Те, що точно отруїть і скоротить вам життя. І зведе до могили дуже швидко та безповоротно.
Ось Робінзон Крузо страждав від самотності на безлюдному острові. Він збудував хатину, паркан, зорав поле, розвів худобу… А все одно був нещасливий. Навіть вихованці його не могли розвіяти, страшна була самотність на безлюдному острові.
А потім, через роки, у Робінзона з’явився друг, П’ятниця. Робінзон його врятував і поселив у своїй хаті. І це дуже скрасило життя Робінзона Крузо. Добродушний П’ятниця у книзі допомагав, працював, був послужливий і добрий. Охоче навчався і ділив із господарем тягар життя на острові. Вони добре жили у своїй хатині.
Але П’ятниця міг виявитися зовсім іншим. Він же був людожер і дикун. І він запросто міг отруїти життя Робінзону, що тому життя б було не миле. П’ятниця міг відібрати запаси, витоптати посіви, озброїтися і випити весь ром.
Міг грубо поводитися з Робінзоном. Запросити свою сім’ю людожерів у гості, чому б і ні? Міг розвести бруд у хатині або просто відібрати її. Міг валятися п’яним та співати дикі пісні. Міг спробувати з’їсти господаря… Та все, що завгодно міг зробити незнайомець, отруївши життя господареві дому.
І тоді Робінзон зрозумів би, що є речі гірші за самотність. Набагато гірші. Це життя зі злим некерованим дикуном. З людожером.
Добре, що Робінзону дуже пощастило з П’ятницею.
Але не всім щастить.
І перш ніж клясти самотність і шукати партнера, хоч “якогось”! Будь-кого! – Згадайте, що є речі гірші за самотність. У мільйон разів гірші. Жити з поганою людиною набагато гірше.
Якщо зовсім самотньо – будуйте будинок, паркан, вирощуйте свій сад. Працюйте та розвивайтеся. Це дуже відволікає від самотності. Спілкуйтеся з різними цікавими людьми хоча б у мережі. І заведіть тваринку. Це набагато безпечніше, ніж приводити до дому малознайомих дикунів.
Автор – психолог Анна Кір’янова
