Ближче до моїх підліткових років це вже було більше схожим не на казку, а на мильну оперу. Почалася драма, але я все ще залишалася в маленькому утопічному світі, який створила для нас. Ми перестали спілкуватися, спочатку на тиждень, потім постійно сварилися. Кожне розставання тривало все довше, ніж попереднє. Але він все одно повертався, і я продовжувала вірити в наше спільне майбутнє.
Були й інші такі ж стосунки… Вони давали мені надію, що я зможу зробити наше життя казкою, вони давали мені причину повертатися до когось. Досвід моєї першої бурхливої любові навчив мене бачити принца в кожному хлопцеві. Якщо в ньому було гарне, значить це є в кожному.
Суспільство вчить нас ніколи не забувати свою першу любов, завжди залишати місце для неї в серці. Ми це робили занадто довго.
Я не можу сказати, що змінилося в ньому, не можу сказати, що змусило мене здатися. Може, наша впертість нарешті правильно переконала нас, що ніхто першим не піде на поступки. І такий жахливий розрив змусив мене повірити в неминучий кінець будь-яких стосунків. Уже на другому побаченні я відразу думала: «А як довго це триватиме? Наскільки нас вистачить?». Все закінчується. Я знала це, починаючи кожний наступний роман.
Тільки на мій 24-й день народження я присягнулася, що більше не буду пробувати. І тоді в моє життя прийшла моя велика любов. З усім моїм прискіпливим сарказмом, моїм пораненим серцем, моїми розбитими мріями і постійним применшенням своїх почуттів, вона полонила мене.
Він був таким джентльменом, хоча хіба не всі вони такі спочатку? Я постійно згадувала свою першу любов, кожного хлопця, який мене зрадив, і відразу поверталася з небес на землю.
Через 4 місяці моє серце все ще було цілим. Я почала називати його своїм хлопцем, почала залишати свої речі у нього вдома, виправдовуючись, що його квартира ближче до моєї роботи.
Тепер ми живемо разом, і не дивлячись на наші романтичні фото в соцмережах, в реальності у нас теж бувають проблеми. Але це одна з багатьох речей, які я люблю. Якби у нас не було сварок і суперечок, ми б не росли і не розвивалися.
Так, я іноді оглядаюся назад, заходжу на сторінки колишніх, думаю, а що було б, якщо… Але я відразу ж повертаю себе в реальність. Я згадую, що те, що я любила, було лише маленькою частиною тих стосунків. Тепер я живу в реальному світі з справжнім джентльменом, який ніколи не завдасть мені емоційної травми. Я знаю, наскільки я щасливіша і сильніша.
Перше кохання невинне. Ви йдете наосліп, без розуміння і без принципів стосунків.
Друге кохання – справжнє. Ви вже виросли з минулого болю, у вас є свої скелети в шафі. Вам належить пізнати людину, відкритися їй, знайти того, хто прийме вас такою як ви є. Цінуйте себе і свою половинку, цінуйте те, якими ви один одного робите.
