О Пречиста Богомати Всецарице. Почуй багатостраждальне зiтхання наше перед чудотворною iконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дiтей Твоїх, важкими хворобами обтяжених, котрi з вiрою до святого Твого зображення припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так i Ти нинi, Вседiво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти чесним Твоїм омофором. Там, де немає надiї, безсумнiвною Надiєю будь. Там, де лютi скорботи панують, Терпiнням i Полегшенням явися. Там, де морок вiдчаю в душу вселився, хай засяє свiтло Божества. Малодушних утiш, немiчних укрiпи, для зачерствiлих серцем пом’якшення i просвiчення даруй. Зцiли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум i руки тих, що лiкують нас, благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як живiй, сущiй з нами, молимося перед iконою Твоєю, Владичице. Простягни руки Твої, повнi зцiлень, Радосте скорботних, у печалях Утiхо, щоб, чудотворну допомогу скоро отримавши, прославляли Животворчу i Нероздiльну Тройцю — Отця, Сина i Святого Духа — на вiки вiкiв. Амiнь.
