Історія про босоногого хлопчика і черевики
Напровесні, коли різкий вітер завивав між будинками, наче заблудлий мандрівник, на одній із вулиць стояв маленький хлопчик. Йому було років десять, але в його очах відбивалася вічність. Він стояв босоніж перед вітриною взуттєвого магазину, обіймаючи себе, щоб зігрітися, а його погляд був прикутий до черевиків за склом. Ті черевики здавалися йому недосяжним дивом, оазисом у цій холодній пустелі.
До хлопчика підійшла жінка, вбрана у довге тепле пальто, вони зустрілися поглядами. “Мій маленький друже, – лагідно мовила вона, – чому ти так захоплено ти дивишся на ці черевики? Про що мрієш?” Хлопчик із ледь помітною посмішкою відповів: “Я молюся… молюся, щоб Бог подарував мені черевики”.
Жінка взяла його за руку, ніби вони були старими друзями, і повела за собою через поріг магазину. Вона попросила продавця принести кілька пар теплих дитячих шкарпеток і все необхідне для того, щоб вимити ноги хлопчика. У задній частині магазину вона ніжно, з материнською турботою, помила його замерзлі ніжки, обережно витерла їх теплим рушником й одягла на нього пару новеньких шкарпеток. Потім вона вибрала найтепліші черевики, приміряла на хлопчика і купила їх. Давши ще кілька пар шкарпеток дитині, вона лагідно погладила його по голові, мовивши: “Тепер ти точно почуватимешся краще”.
Готуючись піти, жінка відчула, як маленькі ручки обіймають її. Хлопчик підняв голову і зі сльозами в очах запитав: “Ви дружина Бога?”
Ця історія – більше, ніж просто момент доброти. Вона – відгомін любові, яка живе в кожному з нас, нагадування про те, що милосердя і співчуття можуть змінити світ, починаючи з однієї доброї справи.
“Блаженний, хто дбає про вбогого в час недолі Господь порятує його”, – Біблія.
Радимо також прочитати:
- Історія про особливого хлопчика, якому всі казали, що він не такий
- Лисі, – історія про учнів, від якої я плакала
