Як заквасити помідори, щоб не пліснявіли

Господиня Наталія Чернега квасить помідори в 70-літровій каструлі. Коли закладає їх, то відро-два плодів перекладає шаром зелені. Верхній шар помідорів щільно вкриває листям хрону, додає щириці та кілька бадилин ще зеленкуватого листя кукурудзи. Вона надає квашенині різкості.

• Для розсолу на відро води – 2 скл. солі й 1 скл. цукру.

Цукор прискорює процес, але його можна й не додавати. Після заливання розсолом на листя кукурудзи рівненько вкласти великий щільний поліетиленовий мішок. На нього рівномірно висипати пісок, придавити, витиснувши повітря. Завдяки цьому цвіль не розмножується, а пісок на відміну від гніту ніколи не подавить помідори. Під таким укриттям не буде цвілі до самої весни.

– Мішок вкладайте так, щоб краї були вище стінок каструлі, – радить пані Наталя. – Після цього засипте відро чи трохи менше сухого піску. Рівненько розгладьте його під самі стінки, щоб не залишалося повітря під клейонкою. Треба стежити, щоб розсіл ніде не вийшов на поверхню. Як усе зроблено, зверху накрити каструлю кришкою. Якщо не збираєтеся до зими чи й до весни їсти ці помідори, то кришку додатково можна обмазати ще й глиною чи тістом, для кращої герметизації. Тоді помідори не так швидко перекисатимуть.

Коли помідори проквасяться, жінка їх братиме рівномірно потроху з усіх боків. Тоді пісок не перевалюватиметься в одне місце чи всередину. Поступово видалятиме й частину піску.

Спробуйте також приготувати:

• Квашені помідори з гірчичною “кришкою”. На смак – бомба-ракета!
• Помідори, квашені у трилітровій банці