Здоров'я та краса Консультація лікаря Сам собі лікар

Правда і міфи про вино з “Ізабелли” та чим воно небезпечне: що каже наука

Сорт винограду «Ізабелла» має репутацію водночас народного улюбленця й виноробного “вигнанця”. У селах його вирощують десятиліттями, люблять за витривалість, урожайність і невибагливість у догляді. Але водночас ходить упертий міф: мовляв, вино з «Ізабелли» шкідливе, бо містить метанол. Розберімося, звідки взявся цей страх, що у ньому правда, а що — перебільшення.

Виноград родом з Америки

Сорт «Ізабелла» має американське коріння. Його отримали ще наприкінці XVIII століття, схрестивши дикий виноград Vitis labrusca з європейською лозою Vitis vinifera. Назвали сорт на честь Ізабелли Гіббс, жінки, у саду якої його вперше вивели. Коли через кілька десятиліть саджанці потрапили до Європи, разом із ними прийшла й філоксера — дрібний шкідник, який знищив більшість старих виноградників Франції та Італії. Європейські сорти ледве вдалося врятувати, натомість «Ізабелла» виявилася напрочуд живучою. Вона витримувала морози, грибкові захворювання, шкідників і навіть бідні ґрунти.

Її садили в Італії, Румунії, Молдові, на Закарпатті й навіть у Скандинавії. Але з часом європейські винороби почали скаржитися: мовляв, вино з цього сорту має «дикий» аромат — з нотками суниці, лісових ягід і навіть трохи мильної терпкості. Так народився термін «фоксовий присмак», від англійського fox — лисиця, тобто щось різке й нетипове для класичних вин. Через це у Євросоюзі вирішили не використовувати «Ізабеллу» для промислового виробництва вина.

Але ця заборона не має нічого спільного з токсичністю чи метанолом, просто європейські стандарти смаку не приймають такого аромату. Водночас для домашнього виноробства «Ізабелла» ідеальна: невибаглива, щедро родить і надійна.

Метанол у вині: страшилка чи реальність

Пояснення міфу доволі просте. Виноград сорту «Ізабелла» містить більше пектинів, ніж звичайні європейські сорти. Під час бродіння частина пектину розкладається й утворює метанол — отруйний спирт, відомий тим, що саме він є причиною алкогольних отруєнь від сурогатів. Але треба розуміти: у натуральному вині його кількість настільки мала, що не здатна завдати шкоди людині.

Для порівняння: у винах із класичних європейських сортів міститься близько 30–50 міліграмів метанолу на літр, у вині з «Ізабелли» — 80–120 мг, тоді як допустима норма, затверджена ЄС, становить до 250 мг/л. Тобто навіть найнасиченіше домашнє вино не наближається до небезпечних меж. Для прикладу: у яблучному соку або сидрі метанолу буває навіть більше, і це не робить їх отруйними.

Тому коли хтось каже, що «від Ізабелли можна осліпнути», це перебільшення. Сліпоту викликає не вино, а метиловий спирт, який додають у підроблений алкоголь або технічні рідини. А у природному бродінні «Ізабелли» метанол утворюється у мікродозах, цілком безпечних для здоров’я.

Радимо також прочитати: Чим небезпечно їсти виноград із кісточками?

Коли вино може стати небезпечним

Проблема не в самому винограді, а у тому, як його перетворюють на вино. Домашнє виноробство — це мистецтво терпеливості. Та не всі дотримуються правил.

Багато господарів, прагнучи швидше отримати результат, ставлять ємності біля батареї, у теплі або навіть на сонце. Вино у таких умовах не визріває, а «запікається» — у ньому накопичуються побічні речовини, які справді можуть зашкодити здоров’ю.

Найкраще, якщо бродіння проходить у прохолодному місці, при температурі 16–20 °C, без різких перепадів і з доступом повітря. Посуд має бути стерильно чистим — без залишків попередніх партій чи бруду, бо це джерело небезпечних бактерій. Важливо також не пересолоджувати напій: надлишок цукру створює зайву кислотність, а вино виходить «агресивним» для шлунку.

Саме тому іноді люди відчувають печію після келиха домашнього вина — винен не сорт, а порушена технологія. Якщо все зробити правильно, «Ізабелла» дає м’яке, ароматне і безпечне вино.

А як щодо шлунку та нирок?

Вино з цього сорту справді має підвищену кислотність. Для людини зі здоровим шлунком це не проблема, але тим, хто має гастрит або чутливу слизову, краще не пити його часто. Також у «ізабелловому» вині частіше утворюється винний камінь — це природний осад, який не становить небезпеки, але свідчить про насиченість напою кислотами.

Проте сам виноград залишається дуже корисним. У його шкірці й м’якоті містяться антоціани, вітамін С і природні антиоксиданти, які підтримують судини й допомагають клітинам боротися зі старінням. Якщо ви не фанат вина, то «Ізабеллу» можна спокійно перетворити на компот, сік, варення чи желе — усі ці страви будуть не менш ароматними, ніж напій.

Скільки вина — це «без шкоди»?

Жодне вино, навіть домашнє і без додавання спирту, не є «корисним для здоров’я». І хоча фраза «трохи червоного — для серця» звучить романтично, сучасна медицина її не підтверджує.
Всесвітня організація охорони здоров’я радить споживати алкоголь не щодня і дуже помірно. Для жінок — це близько 100–150 мл вина на день, для чоловіків — до 300 мл. І навіть ці межі не означають, що стільки потрібно пити щодня — це лише верхня допустима межа.

Надмірне споживання вина, навіть домашнього, підвищує ризик гіпертонії, ураження печінки, безсоння і серцево-судинних хвороб. І хоч келих доброго вина може бути частиною вечері, перетворювати його на звичку не варто.