Кларк Гейбл і Вів’єн Лі у фільмі «Віднесені вітром», 1939«Віднесені вітром» — зразок класики світової літератури і світового кіно. Це історія, яка подарувала світові одну з найбільш безпосередніх і рішучих героїнь ХХ століття — Скарлет О’Хара, що мала свій секрет щастя: «Про це я подумаю завтра». Маргарет Мітчелл, авторка роману, отримала за цю книгу Пулітцерівську премію, а фільм режисера Віктора Флемінга — вісім премій «Оскар», і цей рекорд упродовж двадцяти років не могло побити жодне кіно.
Орсон Уеллс у фільмі «Громадянин Кейн», 1941«Громадянин Кейн» вважається однією з найвидатніших стрічок в історії кінематографа. Знаменитий фільм Орсона Уеллса, який він зняв у віці всього 25 років, назавжди змінив мову кіно і закріпив за режисером статус новатора. Історія громадянина Кейна оповідає про зліт і падіння багатої людини. Ця тема завжди актуальна, але методи, які використовував Уеллс, щоб розкрити її, все ще не мають аналогів майже 80 років по тому.
Ламберто Маджорані й Енцо Стайола у фільмі «Викрадачі велосипедів», 1948Вершина італійського неореалізму, післявоєнний шедевр Вітторіо де Сікі, демонструє наслідки соціально-економічних проблем з неймовірною гостротою. Непохитна критика капіталізму через історію про програш обивателя в битві за те, щоб захистити отриману з великими труднощами роботу і зберегти свою гідність в очах сина. «Викрадачі велосипедів» — один з найгуманніших творів нашого часу.
Сальваторе Корсітто і Марлон Брандо у фільмі «Хрещений батько», 1972Видатний опус Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько» — головний патріарх жанру мафії. Просочена корупцією історія розповідає про впливову сім’ю іммігрантів, що бореться з парадоксальними цінностями управління і релігії; ці моральні протиріччя кристалізуються в легендарній послідовності хрещення, чудово відредагованій паралельно з убивством чотирьох конкуруючих донів. З незліченними знаковими деталями — відрубана голова коня, хрипкий голос Марлона Брандо, вальс Ніно Рота, що надовго запам’ятовується — авторитет стрічки “Хрещений батько” непохитний.
Джек Ніколсон у фільмі «Пролітаючи над гніздом зозулі», 1975Кен Кізі — символ 1960-х років в літературі і мистецтві, один з найяскравіших представників покоління бітників, який увійшов в історію як автор книги «Пролітаючи над гніздом зозулі» 1962 року. Ідея роману прийшла до нього, коли Кізі працював санітаром у військовому шпиталі і спілкувався з психічно хворими пацієнтами. Саме тоді письменник замислився про те, що, можливо, душевно хворі люди не завжди хворі в класичному сприйнятті, а скоріше дивляться на світ інакше. У 1975 році Мілош Форман зняв однойменний фільм, який отримав п’ять премій «Оскар». Стрічку знімали в реальній психіатричній лікарні, що зробило її максимально достовірною, а роль Рендла Макмерфі досі залишається ключовою в кар’єрі Джека Ніколсона. Цікаво, що у фільмі беруть участь реальні люди з тривожними розладами, епілепсією, глухотою, німотою й іншими ментальними проблемами.
Роберт Де Ніро у фільмі «Таксист», 1976Фільм «Таксист» знаходиться на вершині важливого, сміливого авторського кіновиробництва, яке визначило Новий Голлівуд 1970-х років. Режисерська робота Мартіна Скорсезе і сценарій Пола Шредера досліджує філософські глибини, втілені незабутньою грою Роберта Де Ніро. Мартін Скорсезе рішуче занурюється в найтемніші куточки людської душі. Сорок років по тому «Таксист» залишається майже неможливим: важко уявити собі інший фільм, який створює і підтримує такий унікальний тон, що поєднує страх, змішаний з жалем, ненавистю, диким гумором, з нечіткою нью-йоркською крутизною.
Том Круз і Дастін Хоффман у фільмі «Людина дощу», 1988Режисеру Баррі Левінсону знадобилося два роки для створення стрічки про спілкування з людиною, не налаштованою до цього за своєю природою. Том Круз грає Чарлі Беббіта, дилера, який дбає лише про себе і свої інтереси, а Дастін Хоффман — його давно втраченого брата-аутиста Реймонда. Чари цього фільму полягають у тому, що ці два персонажі формують взаємозв’язок, який повністю змінює їх як людей. Перформанс Хоффмана бездоганний: акторові вдається оголити душу свого героя, жодного разу не спотворюючи його натури, за що він і отримав свій другий «Оскар». А робота Круза і постійно змінна палітра настроїв його персонажа стали ідеальним фоном для виступу Хоффмана.
Робін Вільямс у фільмі «Товариство мертвих поетів», 1989«Товариство мертвих поетів» — один з небагатьох фільмів, про які не обов’язково говорити, їх треба дивитися. У цій стрічці Робін Вільямс грає вчителя Джона Кітінга, що викладає в старомодній школі для хлопчиків 1950-х років. Він змушує своїх учнів рвати підручники, ставати на парти, вчить любити поезію і «ловити момент». Хоча не всім подобається підхід містера Кітінга до вивчення серйозної літератури, але якщо уявити, що ви підліток, який починає закохуватися в книги, то фільму неможливо буде опиратися. Без сумніву, він має душу, серце і характер, які більшою мірою проявилися завдяки надзвичайній харизмі головного актора.
Шедевр Стівена Спілберга «Список Шиндлера» — один з найбільш зворушливих воєнних фільмів в історії кіно. Ця стрічка розповідає про дуже специфічну історію Другої світової війни. Вона уникає полів битв, і оповідає про битву, яку веде одна людина, щоб врятувати якомога більше польських євреїв від загибелі в концентраційних таборах. Ліам Нісон грає Оскара Шиндлера, власника фабрики, який підкуповує нацистських лідерів, рятуючи понад 1100 життів.
Ребекка Вільямс і Том Хенкс у фільмі «Форрест Гамп», 1994«Run, Forrest, run!» — культова фраза, яку кожен використовував хоча б раз у житті. «Форрест Гамп» — комедійно-драматична історія Роберта Земекіса, заснована на однойменному романі Вінстона Грума. Сюжет описує кілька десятиліть життя Форреста Гампа (з англ. Forest gump, тобто «лісовий бовдур»), неймовірно добросердого хлопця з особливостями розвитку з Алабами, який бере участь у значимих подіях історії Сполучених Штатів ХХ століття. У 1994 році Том Хенкс отримав свій другий «Оскар» за роль Форреста Гампа і став одним з двох акторів, які виграли премію за «Найкращу чоловічу роль» двічі поспіль.
Морган Фрімен і Тім Роббінс у фільмі «Втеча із Шоушенка», 1994«Втеча з Шоушенка»посідає легендарне місце номер один в рейтингу «250 найкращих фільмів в історії» IMDB (перемагаючи навіть «Хрещеного батька» і «Список Шиндлера»). Так було не завжди: в 1994 році фільм «Втеча з Шоушенка» не тільки не окупив свій бюджет в 25 мільйонів доларів, але і ледве дійшов до фінішу прокату. Сьогодні ж складно знайти людину, яка не бачила цю зворушливу і потужну історію про двох дивовижних людей, яким вдається втекти з в’язниці і не стати черствими.
Робін Вільямс і Метт Деймон у фільмі «Розумник Уілл Хантінг», 1997Фільм за оригінальним сценарієм Бена Аффлека і Метта Деймона розповідає історію про молодого хлопця на ім’я Уілл Хантінг (його зіграв сам Деймон). Він прибиральник у Массачусетському технологічному інституті, з неймовірним талантом до математики, але щоб правильно використовувати свій потенціал і впоратися з внутрішніми проблемами, він потребує допомоги психіатра. Вільямс виграв свій перший і єдиний «Оскар», зігравши лікаря, який намагається проникнути в суть болю і люті, які турбують персонажа Метта Деймона. Відтоді роль доктора Шона Мегуайра стала ще одним прикладом великодушності актора і пронизливого стилю його гри.
Том Хенкс і Майкл Кларк Дункан у фільмі «Зелена миля», 1999Сюжет фільму «Зелена миля», заснований на однойменному романі Стівена Кінга, — фантастична історія про групу охоронців федеральної в’язниці, які зустрічають в’язня з надприродними здібностями, засудженого за згвалтування і вбивство двох молодих дівчат. «Зелена миля» була номінована на 4 премії «Оскар», 3 премії «Сатурн», ще 10 нагород і 23 номінації — мабуть, така реакція свідчить сама за себе.
Кевін Спейсі і Міна Суварі у фільмі «Краса по-американськи», 1999У цій психологічній драмі чоловік середніх років на ім’я Лестер Бернем переживає кризу середнього віку. Він щодня страждає від знущань своєї злої, самозакоханої дружини і нервової доньки-підлітка, які вважають його невдахою. Лестера не поважають ні вдома, ні на роботі. Але все змінюється, коли він починає впадати за найкращою подругою своєї доньки. Нова пасія допомагає йому вийти з кататонічного стану, і він починає жити повним життям. Візуально фільм має багато видатних ньюансів, а акторський склад відповідає драматичному розмаху стрічки. Картина «Краса по-американськи» була номінована на вісім премій «Оскар» і отримала п’ять з них, в тому числі нагороду за «Найкращу чоловічу роль» Спейсі. Тріумф Кевіна очевидний: його Лестер Бернем залишається одним з найбільш пам’ятних персонажів сучасного кінематографа.
Білл Мюррей і Скарлет Йохансон у фільмі «Складнощі перекладу», 2003Бездоганна казка Софії Копполи про кінозірку (Білл Мюррей) і його молоду дружину (Скарлет Йохансон), а також їхні пригоди в Токіо. У цьому фільмі, як і в усіх інших, Коппола ставиться до кожного з персонажів з особливою теплотою і чутливістю. Чому фільм залишився в серцях глядачів? Фільм Софії Копполи — це історія любові, втілена в екзистенціальній меланхолії.
Джейк Джилленхол і Хіт Леджер у фільмі «Горбата гора», 2005 Хіт Леджер і Джейк Джилленхол демонструють виняткову гру в драмі «Горбата гора», де вони зображують стосунки двох пастухів з Вайомінгу. Попри зізнання Леджера про те, що він переживав через свою недостатню зрілість для такої ролі, ця робота принесла йому першу номінацію на премію «Оскар». Його емоційно грубий, але стриманий виступ, безумовно, гарантував би перемогу, якби він не змагався за статуетку з настільки ж гідним Філіпом Сеймуром Хоффманом у фільмі «Капоте». Загалом «Горбата гора» зібрала вісім номінацій на премію Американської кіноакадемії і вважається одним з найбільш важливих ЛГБТ-фільмів XXI століття.
Хав’єр Бардем у фільмі «Старим тут не місце», 2007Холоднокровний і безсердечний найманий убивця Антон Чігур не знає співчуття і жалості. Він одержимий пошуком грошей і вбиває всіх, хто зустрічається йому на шляху… пістолетом, призначеним для великої рогатої худоби. Кожна сцена, де з’являється Хав’єр, сповнена жаху і страху, і ці почуття залишаються ще надовго після заключних титрів. Ці мертві очі, позбавлені будь-яких емоцій, і блідий колір його шкіри говорять глядачеві, що це нещадна істота з іншого світу. Граючи одного з найстрашніших злочинців в історії кінематографії, Хав’єр Бардем став втіленням зла в шедеврі братів Коен. Немає сенсу гадати, хто саме зібрав «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA в 2007 році.
Бред Пітт у фільмі «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», 2008Фільм «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» був знятий за оповіданням Френсіса Скотта Фіцджеральда. У цій стрічці Бред Пітт з’являється в ролі героя, який народжується старцем і проживає своє життя «навпаки». Стрічка отримала 13 номінацій на «Оскар», але виграла тільки три технічних — за грим, спецефекти і роботу художників-постановників, цілком заслужено.
Эштон Сандерс у фільмі «Місячне сяйво», 2016Дія оскароносної драми «Місячне сяйво» відбувається в ледь пізнаваному, але водночас тривожно реалістичному Майамі. У фільмі розповідається про три етапи життя головного героя Шайрона — від дитинства до зрілого віку, коли він примиряє свою сексуальність зі своєю культурою. Хлопець перебуває в складній ситуації, що складається з внутрішньої і зовнішньої кризи маскулінності. «Місячне сяйво» піднімає питання кольорового одностатевого кохання — теми, що базується на двох стовпах, які підтримують ненависть в застарілому і обмеженому світі.
Кеннет Брана у фільмі «Дюнкерк», 2017Будучи однією з найбільш видовищних картин Крістофера Нолана, «Дюнкерк» — це робота безкомпромісної серйозності, яка розгортається дуже стрімко, піднімає складні питання і викликає мурашки по всьому тілу упродовж усього фільму. Переказ Нолана про евакуацію з Дюнкерка є приголомшуючим досягненням, яке відразу ж після випуску увійшло до пантеону великих воєнних фільмів. Крістоферу Нолану вдалося зобразити історичні події, як нікому іншому.
