Відпочинок Сім'я

Застільний етикет: як правильно говорити тости і цокатися келихами

Звичай підіймати чару догори корінням йде у язичницьке минуле: так люди просили у своїх богів щастя й багатства. Нині існують чіткі правила етикету проголошення тостів і цокання чарками та келихами.

Вживання напоїв, які веселять, віддавна супроводжувалося ритуалами. Наші далекі предки віддавали перевагу тому, щоб пити „по колу”, передаючи одне одному велику срібну чару – „братину”. Це символізувало єдність і спільність компанії, яка зібралася за столом.

Звичай підіймати чару догори також корінням йде у язичницьке минуле: так люди просили у своїх богів щастя й багатства. У християнській культурі цим жестом люди дякували Богові.

Традиція цокатися чарками прийшла із середньовіччя. Зіштовхуючи чаші так, щоб напій перехлюпувався з однієї чаші в іншу, лицарі висловлювали одне одному довіру: напій не отруєно.

У багатьох країнах цей звичай уже вийшов із моди, але в нас не втратив актуальності. Етикет вимагає, щоб молодший за віком чи званням, цокаючись зі старшим, тримав свій келих нижче.

Не прийнято простягати руку з келихом через стіл. Якщо дуже хочеться „зсунути келихи” з тим, хто сидить подалі, можна злегка йому поклонитися, піднявши у його бік руку з чаркою. Майте на увазі, що цокатися пивними келихами та кружками не прийнято.

Говорити застольні промови та тости також потрібно згідно з етикетом. На Заході загалом цей ритуал не в честі й застосовується винятково в урочистих випадках. Вважається цілком нормальним, якщо за вечір буде проголошено лишень один тост – від господаря, – звернений до головного гостя чи події.

У нас же тости обов‘язково супроводжують алкогольні напої. Іноді вони навіть перетворюються на своєрідну „команду”, згідно з якою всі, хто зібралися, можуть пити зі свого келиха (хоча не забороняється пити це й без тосту).

Але все ж основне призначення застольних промов – красномовно й емоційно викласти позитивні якості адресата й побажати йому всіляких гараздів.

Перший тост зазвичай оголошують на честь винуватця торжества чи події, з якими пов‘язаний прийом. Проголошує його господар чи керівник застілля, але це право може бути делеговане і комусь із гостей.

За нашою ж традицією, вітаючи ювіляра чи іменника, а також бажаючи здоров‘я, потрібно „зсунути” келихи й випити до дна. Тому під такі тости рекомендовано наливати шампанське чи легкі вина.

У решті випадків цокатися й пити до дна не обов‘язково. Підводитися під час тосту повинен не тільки оратор, а й адресат, якщо він молодший за того, хто виголошує промову, і за віком, і за становищем.

Проголошуючи тост за старшого, варто підійти з келихом до адресата.