Діти Корисно

Дитина не хоче вчитися: як підвищити інтерес до навчання

Часто батьки скаржаться, що дитина не відчуває ніякого інтересу до шкільних занять. Щоб викорінити проблему, необхідно зрозуміти, що відбувається з дитиною і з чим пов’язана така нелюбов до навчання.

Діти від природи допитливі і готові до отримання нових знань. На жаль, система шкільної освіти здатна вбити ці якості раз і назавжди. Більшість дітей із задоволенням йдуть у перший клас. Вони хочуть стати учнями і виявляють похвальне завзяття. Але потім з’ясовується, що навчання в школі зовсім не таке цікаве заняття, яким уявлялося.

Є кілька факторів, що ведуть до втрати мотивації:

  • у дитини пропадає потреба до впізнавання нового, вона просто не бачить сенсу в навчанні;
  • відсутність спілкування з освідченими людьми перешкоджає розвитку пізнавального інтересу;
  • якщо свіжі спогади про цікаві ігри в дитячому саду, порівняння зі школою явно буде не на користь останньої.

Необхідно з самого початку виробити підхід до навчання як до серйозної справи, до якої дорослі ставляться з великою повагою. Батьки на власному прикладі повинні показати, наскільки необхідні шкільні заняття для подальшого розвитку.

Малюк повинен відчувати, що, наприклад, виконання домашнього завдання стоїть на одному рівні з справами дорослих, що у нього з’явилося своє заняття, яке ні мама, ні тато не переривають питаннями або проханнями що-небудь зробити. Тоді в очах дитини у такій діяльності з’являється особливий статус: уроки так само важливі для неї, як робота для батьків.

Нудьга

Ця проблема може бути пов’язана з двома причинами:

  • для дитини не має ніякого інтересу сама форма подачі матеріалу;
  • школяр з раннього дитинства показував хороші результати в освоєнні нових знань і тепер випереджає своїх однолітків.

У першому випадку батькам доведеться включити свій розум і уяву. Допоможуть спільні позашкільні заняття: екскурсії до музеїв, походи в театри, вивчення природних явищ в реальних умовах і т. д. Головне – зацікавити, показати, що навчання може бути захоплюючим.

Багато музеїв пропонують різні інтерактивні програми, така подача матеріалу близька сучасним школярам. Можна пов’язати все це з навчанням наступним чином: для того щоб зрозуміти що-небудь цікаве, потрібно спочатку детально дізнатися про це на уроці.

Нудьга може бути викликана випередженням у розвитку, дитині просто нецікаво виконувати завдання, які він давно вже освоїв. Успішність при цьому може впасти. Така проблема може бути вирішена переводом учня в школу чи клас з ускладненою програмою. Тоді він зможе отримувати нові знання у відповідності зі своїм рівнем.

Слід з’ясувати, до яких предметів у дитини є схильність. Можливо, школяру буде цікавіше в школі з поглибленим вивченням певних предметів. Однак не варто віддавати гуманітарія в фізматшколу, навіть якщо батьки – математики в четвертому поколінні. Так можна назавжди відбити бажання вчитися.

Контроль з боку батьків

Проблема досить поширена в сім’ях, де батьки звикли опікати малюка в будь-яких видах його діяльності і контролювати кожен крок свого чада. Коли дитина стає школярем, ситуація ускладнюється. З ним роблять уроки (а іноді і замість нього), йому збирають портфель, вони в курсі всіх шкільних питань. У підсумку, людину практично повністю позбавляють права голосу і відучують думати і робити що-небудь самостійно. Адже за неї все вже вирішили.

Інший варіант – тотальний контроль. Виконання уроків, збір рюкзака і т. д. школяр здійснює самостійно, але завжди це відбувається під пильним оком і з конкретними рекомендаціями.

Підсумок однаковий: у дитини повністю відсутня відповідальність по відношенню до навчання, а значить, зникає і інтерес. У підлітковому віці подібна поведінка батьків викличе бурю протестів, які виллються в сімейні конфлікти і скандали, прогули уроків, стійку неприязнь до шкільних занять.

Недостатній контроль

Зворотній бік медалі – недолік або повна відсутність батьківського контролю. Далеко не кожен школяр здатний до самоорганізації та планування власного часу. Дитина напевно не встоїть перед бажанням провести час, відведений на домашнє завдання, в іграх і на прогулянки з друзями.

Звичайно ж, батькам слід контролювати навчання школяра. Головне – не перегнути палицю. Адже і надлишок, і брак контролю можуть призвести до поганих результатів.

Бажано вибудувати м’яку, але дієву систему контролю, щоб не пустити ситуацію на самоплив, при цьому залишаючи місце для дитячої самостійності. Потрібно регулярно цікавитися шкільними справами, бути присутнім на батьківських зборах і спілкуватися з педагогами.

Одночасно школяра потрібно привчати до відповідальності, не кидаючи його при цьому на самоті з невирішеними проблемами. Він повинен розуміти, що в разі будь-яких складнощів, батьки завжди вислухають і підтримають.

Проблеми зі здоров’ям

Якщо дитину втомлюють навіть нескладні завдання, вона сильно втомлюється, навіть не прикладаючи особливих зусиль до їх виконання, батькам необхідно звернути на це особливу увагу. Ці симптоми можуть говорити про проблеми зі здоров’ям.

Замість того, щоб оголосити улюблене чадо симулянтом, слід провести повне медичне обстеження. Можливо, що після проведеного курсу необхідного лікування відновиться і інтерес до навчання.

Надмірне навантаження і відсутність відпочинку

Після повернення зі школи, учневі потрібен час, щоб відновити сили, відволіктися від занять. Замість цього, вдома його запитують про отримані оцінки і відправляють робити уроки. Не встигнувши повноцінно відпочити, дитина не в змозі сконцентрувати увагу. У неї погіршується пам’ять, з’являються неуважність і небажання займатися уроками.

Необхідно дати дитині час позайматися тим, що їй подобається, погуляти або навіть поспати. Це позитивно позначиться на швидкості і якості виконання домашнього завдання, а також на ставленні до навчання в цілому.

Багато дітей відвідують відразу кілька позашкільних секцій і гуртків. Дитина сама може бути ініціатором різних додаткових занять, які викликають у неї інтерес. Але графік не повинен бути дуже насиченим: це викличе втому і негативно позначиться на навчанні. Навантаження не повинне бути занадто великим, в цьому випадку необхідно скоротити кількість гуртків, щоб у дитини залишався час на відпочинок.

Складні взаємини з ровесниками

Буває так, що в учня раптом падає успішність, а іноді він просто відмовляється йти в школу. Батькам варто з’ясувати, чи не викликана така зміна складнощами у відносинах з однокласниками або з кимось із учителів.

В такій ситуації не йдеться про втрату інтересу до навчання. Вся енергія і увага дитини йдуть на проблеми, що виникають, в результаті на шкільні заняття просто не залишається сил.

Потрібно частіше розмовляти про шкільне життя, дізнаватися, як складаються стосунки з однокласниками і педагогами. Якщо є підозри, що в школі не все гладко, почати розмову допоможуть спогади про власне дитинство, про схожі ситуації, що виникали в шкільні роки. Якщо у малюка або підлітка є труднощі, швидше за все, він захоче поділитися з рідною людиною.

При виникненні конфлікту з однолітками варто спробувати допомогти налагодити відносини. Але категорично не можна здійснювати активні дії, такі як розмови з однокласниками. Це принизить авторитет дитини в класі і погіршить ситуацію. Важливо з’ясувати причину, вона може бути пов’язана з психологічними проблемами, що потребують консультації фахівця.

Якщо труднощі пов’язані з одним з учителів, краще поговорити з педагогом особисто. Це допоможе виявити справжні причини і вибрати правильну стратегію нормалізації відносин. Вихід із ситуації легше шукати спільними зусиллями.

Щоб зрозуміти, з чим пов’язані зміни у ставленні до навчання сина або дочки, батькам насамперед треба стати другом для своєї дитини. Дітям дуже важливо відчувати підтримку близьких і рідних людей. Треба частіше хвалити, а не засуджувати, підбадьорювати, а не зациклювати на невдачах. Розуміння та схвалення з боку батьків можуть стати вирішальним фактором у вирішенні не тільки шкільних, але і більш складних життєвих проблем.

Джерело