Після їди живіт розпирає настільки, що не можете застебнути ґудзик на штанах? Зранку живіт – плаский, проте під кінець дня маєте вигляд як жінка на шостому місяці вагітності? Якщо регулярно потерпаєте від скупчення газів у кишківнику, вам відомо, наскільки це може бути некомфортно, незручно, а часом і боляче. Здуття псує якість життя, негативно впливає на самооцінку, та й загалом не приносить користі організму.

«Здуття – ознака запалення. Однією з головних причин здуття є кишкова інфекція, ві­дома як синдром надмірного бактеріального росту у тонкому кишківнику», – пояснює доктор медицини Емі Маєрс (США), що спеціалізується на здоров’ї кишечнику, дисфункції щитоподібної залози та аутоімунних захворюваннях.

Кишечник є «домом» для трильйонів мікроорганізмів, які відіграють важливу роль у процесі травлення, роботі імунної системи і навіть… формуванні настрою. Більшість бактерій, які населяють шлун­ково-кишковий тракт, локалізуються в ободовій і товстій кишці. Невелика кіль­кість живе також у тонкому кишечнику. Якщо внаслідок певних факторів у кишеч­нику виникне дисбаланс (дисбактеріоз), чисельність колонії бактерій в ободовій і товстій кишці може суттєво зрости. І тоді ці мікроорганізми, завойовуючи життє­вий простір, почнуть мігрувати у тонкий кишечник, що потягне за собою розлади травлення, а згодом – почне впливати на здоров’я всього організму.

10 ознак синдрому

— метеоризм, здуття і діарея;

— спазми та біль у животі;

— закреп (нечастий симптом порівня­но із діареєю);

— діагностований синдром подразне­ного кишківника або запальних захворю­вань кишечнику;

— непереносимість окремих продук­тів, які містять, зокрема, глютен (клейко­вину), казеїн, лактозу, фруктозу та осо­бливо гістамін;

— хронічні захворювання, такі, як фі­броміалгія, синдром хронічної втоми, діабет, нейром’язові розлади та автоі­мунні недуги;

— дефіцит вітамінів і мінералів, зокре­ма вітамінів А, В₁₂, D і Е;

— порушення всмоктування жирів (проявляється знебарвленими, об’ємними випорожненнями, що мають різкий неприємний запах);

— розацеа та інші шкірні висипи;

— синдром дірявого кишечнику (підви­щеної проникності кишечнику).

Чому синдром виникає?

1. нездорові харчові звички: надмір цу­кру та вуглеводів у раціоні, зловживання алкоголем (бактерії обожнюють ці про­дукти і ростуть на них «як на дріжджах»).
2. гіпотиреоз (гіпотиреоїдизм), який може спричинити сповільнення метабо­лізму і накопичення бактерій у тонкому кишечнику;
3. знижена кислотність шлунка (неза­своєна їжа стає поживою для бактерій);
4. медикаменти, які порушують баланс бактерій (зокрема антибіотики, протиза­плідні засоби і стероїди);
5. стрес, який негативно впливає на процес травлення і викликає дисбакте­ріоз;
6. фізична обструкція (непрохідність) кишечнику у випадках дивертикул, піс­ляопераційних рубців та хвороби Крона, що може призвести до патологічного на­копичення бактерій у ньому;
7. порушення моторики, спричинене діабетом, склеродермією чи неврологіч­ними станами, як-от хвороба Паркінсо­на, боковий аміотрофічний або розсія­ний склероз.

Що спричиняє здуття?

Якщо у тонкому кишечнику скупчуєть­ся надмірна кількість бактерій, вони по­чинають споживати неперетравлену їжу, найбільш активно налягаючи на вуглево­ди. Вуглеводи бродять і (як побічний про­дукт цього процесу) утворюється водень. Водень своєю чергою є поживою для од­ноклітинних організмів (археїв), які на­селяють тонкий кишечник. Споживаючи водень, археї продукують газ метан. Ре­зультатом надлишку газу у кишечнику є сильне здуття, відрижка та метеоризм.

Як назавжди позбутися цієї проблеми?

Передусім необхідно здати відповідні аналізи й підтвердити, що здуття спричинене синдромом надмірного бактеріального росту у тонкому кишечнику. Наступ­ний етап – лікування, що передбачає встановлення контролю над бактеріями та відновлення природного їх балансу у кишечнику.

Крок 1: Змусьте бактерії «голоду­вати»

Виключіть зі свого раціону продукти, які «годують» бактерії у тонкому кишеч­нику (а саме цукор, алкоголь і вуглево­ди). Крім очевидних «підозрюваних», та­ких, як хліб, тістечка, печиво, тортики чи солодкі коктейлі, необхідно також відмо­витися від складних вуглеводів, зокрема цілого зерна і бобових. Ці продукти роз­падаються у кишечнику на цукри, «году­ючи» бактерії як звичайний цукор.

Споживайте якомога більше овочів, які не містять крохмалю, листяну зелень, прості білки і здорові жири. Споживання фруктів зведіть до мінімуму.

Задовольнити потяг до солодкого до­поможуть ягоди (до їхнього складу вхо­дить мало вуглеводів та цукрів).

Крок 2: Усуньте надмір бактерій

Зробити це можна за допомогою від­повідних антибіотиків, які прицільно ата­куватимуть «погані» бактерії залежно від того, який тип газу – водень чи метан – ці мікроорганізми продукують більш актив­но, при цьому не зачіпаючи їхніх «хоро­ших» сусідів, без яких процес травлення не відбувся б. Не займайтеся самоліку­ванням – вибір препарату довірте ліка­рю!

Крок 3: Відновіть баланс корисних мікроорганізмів

Так ви зміцните імунну систему, опти­мізуєте процес травлення і всмоктуван­ня поживних речовин. Під час лікуван­ня синдрому слід виявляти максимальну обережність, оскільки, вживаючи певні пробіотики, можете тим самим «докину­ти дров у багаття».

Типовими бактеріями, які виявляють активність під час цього захворювання, є лактобацили та біфідобактерії, а більшість пробіотичних біологічних добавок містять бактерії саме цих видів. Тож, попри те, що пробіотики корисні для людей, які не хворіють на синдром надмірного бактерійного росту у тонкому кишківнику, вони можуть сприяти надмірному бактеріальному росту у хворих, у яких діагностували цю проблему.

Джерело