Ви помічали, як вони, наші малі янголята, бува, так щиро лепечуть та сміються до когось невидимого? Або блаженно всміхаються уві сні? А іноді, коли вже мамі несила заспокоювати, раптом втихомирюються? Кажуть, що в такі миті дітей забавляють… янголи.

Чи ж направду малюки вміють бачити те, що для нас, дорослих, недоступне? Як виховати малюка справжнім християнином? Про це та інше СіД запитав у настоятеля храму Преподобної Параскеви Сербської села Заліси ієрея Валентина КАСЯНЧУКА.

– Скажіть, панотче, чи направду дітям дано спілкуватися з вищими силами?

– Душа дитини справді чиста, ще не затаврована гріхом. Тому вона більш відкрита до сприйняття Божої благодаті. Чи можуть малюки говорити з ангелами? (усміхається. – Авт.) Це залежить тільки від Божої волі. Якщо дитина здатна адекватно сприйняти цю милість Господню і якщо це буде для неї корисно – то цілком можливо. До того ж у Старому та Новому Завітах описано чимало прикладів такого спілкування.

– Що радить Церква подружжю, яке хоче мати дитину?

– Звісно ж, передусім майбутні мама й тато мають усвідомити, яку відповідальність беруть на себе. Адже виховання дитини, яка колись стане творцем історії нашої держави, – то доволі тяжка щоденна праця, щоденна турбота не лишень про фізичне, а й про духовне здоров’я чада. Подружжю не варто забувати і про мікроклімат у родині. Якщо між батьками панує гармонія, любов, взаємоповага, то це стане доброю основою для формування морально та фізично здорового члена суспільства. І звісно ж, православна церква радить щиро молитися за дітей та привчати їх до духовного життя, навчати любові до Бога, до ближніх і до рідного краю.

– Коли ж починається духовне життя дитини? Чи є якась «точка відліку»?

– Духовне життя дитини починається з її духовного народження – хрещення. З цього моменту малюк стає членом Церкви Христової, причасником її духовних благ. За церковним ученням, дитину треба хрестити восьмого дня після народження (як і обрізання Господнє відбулося восьмого дня). Але якщо обряд з якоїсь причини було проведено пізніше, у цьому немає біди. До того ж можуть бути і винятки з правила. Скажімо, коли під загрозою життя новонародженого, його можуть охрестити одразу після з’яви на світ.

– Що саме мають робити батьки, аби привчити дитину до духовного життя?

– Щоб привчити малечу до духовного життя, батьки самі мають жити таким життям. Не секрет, що дитя ще в утробі матері здатне сприймати імпульси навколишнього світу. Тож коли майбутня мама є щирою вітрянкою, віра у Господа передається й дитині. Відтак їй легше буде адаптувати себе у лоні Церкви. А коли життя батьків гріховне, то й у душі дитини це лишить… намул. Другим кроком у такому вихованні є відвідування храму, причащання, навчання молитов тощо.

– А яких найперших молитов батьки мають навчити дитину?

– Звісно ж, першою молитвою, що її вивчить малюк, має бути «Отче наш». Саме її словами Ісус Христос заповів учням молитися до Бога. І саме вона містить головні пункти християнського віровчення, а це віра в Бога Творця, Його святість, Царство Небесне, смирення перед Його волею, примирення та любов до ближнього.

– Коли, за церковними канонами, варто вперше приводити малечу на сповідь?

– За традицією до сповіді ведуть діток від семи років. Чому? Бо саме з цього віку в дитячій психіці формується здатність розрізняти добро і зло. Та якщо малюк має бажання розповісти священикові про власне життя на сповіді раніше, ніж йому виповнилося сім років, тут нема жодних перепон.

– Як, з погляду релігії, треба виховувати неслухів?

– Малеча не слухається мами й тата? Корінь цієї проблеми треба шукати передусім у сім’ї. Річ у тім, що дошколярик бере приклад із батьків, певною мірою копіює їхню поведінку. І коли чадо чомусь перестає вас слухатися, не винуйте ні час, ні суспільство. Озирніться на власне життя. Коли ж ви упевнені, що не подаєте поганого прикладу дитині, є сенс серйозно (звісно, відповідно до віку) поговорити з малечею. Поясніть на простих прикладах, що є добре, а що – погано. Не завадить і трохи суворості. Адже якщо дитина упевнена, що ви її направду любите, вона вас неодмінно зрозуміє і зробить правильні висновки.

– Якщо дитина захворіла, чи є спеціальні молитви, що їх має читати мама?

– Звісно, такі молитви є у кожному молитвослові. Але загалом будь-яка молитва, хай навіть мовлена своїми словами, коли вона щира й сердечна, долине до Бога й допоможе хворій дитині.
А ще хочу зазначити, що в усі часи, навіть буремні, Церква Христова завжди відігравала одну з найважливіших ролей у вихованні. Адже саме в її лоні діти воістину осягають і віру, і надію, і любов.

Оксана ГОЛОВІЙ