червона сукня

Якщо ви сьогодні бачили жінку, що йде Хрещатиком та плаче, – це була я

Перед самим вторгненням я знайшла чудовий салон, а в ньому - довгу червону сукню, в якій виступала 16 лютого 2022 року. А сьогодні зайшла в нього знову...
“Я сьогодні багато плакала”, – пише Iryna Zolotarevych. І розповідає у своєму блозі історію, яку варто прочитати кожному.

Тепер все по-іншому

“Перед самим вторгненням я знайшла чудовий салон, а в салоні – довгу червону сукню, в якій виступала 16 лютого 2022 року на бізнес-стендапі. Я жартувала (була абсолютно впевнена, що це саме жарт): “На стендапах зазвичай виступають у джинсах, але якщо прямо зараз почнеться вторгнення, я тут така красива, у червоній сукні та на високих підборах!”.
Сьогодні я приїхала до цього ж салону, бо завтра у мене запланована участь у благодійному вечорі. Я увійшла в салон і відразу побачила, що за два роки в ньому багато що змінилося: “У вас все тепер по-іншому, ремонт?”.
Консультант відповіла: “Ні, ми просто переїхали до сусіднього приміщення, прямо за стіною. У тому, куди ви приходили раніше, був приліт. На щастя, сусідня кімната була вільною, і ми її зайняли. Подивіться, у нас тепер зовсім мало суконь… навіть не знаю, чи зможете ви щось вибрати… багато чого тоді знесло вибуховою хвилею чи присипало попелом”.

Жити попри все: історія про маленьке диво від великої любові

Мене накрило

Ми вибрали кілька суконь разом із дівчиною, з якою збиралися на захід. Почали приміряти. І тут вона отримала повідомлення, що її хлопець, після довгого періоду «на нулі», несподівано має вихідний і може приїхати зовсім ненадовго, і саме тоді, коли ми йдемо на захід.
Вона розгублено дивилася на своє відображення в дзеркалі, почала знімати сукню.
«А покличмо його з нами! Можливо, він захоче, і ви проведете час разом, і ти не пропустиш захід! Реєстрація вже закрита, але я впевнена, що зможу домовитись!».
“Він не зможе, – відповіла вона, – у нього кілька контузій, і він погано почувається в місцях з яскравим світлом і де багато людей”.
І якщо після слів консультанта “в салон був приліт” я стрималася, тепер мене накрило.
Дівчина вийшла поговорити з хлопцем, а я розплакалася, мене трясло, і я не могла зупинитися. Консультант плакала поряд.
Цього тижня я багато медитувала та займалася духовними практиками, щоб мати більше внутрішнього ресурсу для роботи з людьми. Але здається, саме ця робота створила мені сьогодні ефект магніту: наче весь біль тих людей, чиї близькі зараз на фронті, і всі страждання тих, хто втратив щось у цій війні, стали моїми водночас і в повному обсязі. Це все разом накрило мене та знесло потужною хвилею.
Якщо ви сьогодні бачили жінку, що йде Хрещатиком та плаче – це була я. Я вже впоралася.

Без заспокійливого: дев’ять способів зменшити тривожність

Що допомогло повернутися у стабільний стан

І пишу це, щоб поділитися, що допомогло мені повернутися у стабільний стан, можливо, комусь знадобиться.
  1. Я почала ходити, йшла довго. Ходьба стимулює вироблення ендорфінів – «гормонів щастя». Це допомагає знизити рівень стресу та покращити настрій. До того ж ходьба збільшує рівень серотоніну та норадреналіну, які допомагають регулювати настрій та зменшують почуття тривоги.
  2. Я дихала глибоко і повільно. У стресі ми забуваємо дихати або дихаємо занадто часто. Наша дихальна система переходить у режим «бий або біжи». Глибокі повільні вдихи та видихи активують парасимпатичну нервову систему, повертаючи організм до стану спокою та розслаблення.
  3. Я дозволила собі відчувати сум і біль і почуття провини, не намагаючись їх придушити. Визнання та прийняття своїх емоцій активують області мозку, пов’язані з емоційною регуляцією, такі як префронтальна кора, що допомагає зменшити стрес та відновити емоційну рівновагу.
  4. Я поговорила з близькими та колегами. Розмова з близькими стимулює вироблення окситоцину, відомого як «гормон спілкування», який зміцнює почуття довіри та безпеки, зменшуючи тривожність.
  5. Планування майбутнього: ми зустрілися з командою та проговорили запуск двох важливих для суспільства проєктів, це найкращий антистрес – допомога іншим. Займаючись плануванням та організацією, ми активізуємо префронтальну кору, що допомагає у відновленні почуття контролю над ситуацією. А допомога іншим збільшує вироблення дофаміну, що відповідає за почуття задоволення.
Обіймаю. Прорвемося”.
Авторка – Iryna Zolotarevych

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook