Кожен мріє, щоб його лікар був досвідченим, чуйним, уважним, відповідальним, чесним. Як знайти такого? Даємо вам 10 підказок.
1. Хороший лікар вислуховує вас, не поглядаючи на годинник і не перебиваючи нескінченними «коротше». Він зважає не тільки на нюанси недуги, а й на ваш спосіб життя, характер роботи, ситуацію в сім’ї, спадковість – усе це впливає на те, як ви почуваєтеся.
2. Не відкидає зневажливо думку лікарів, у яких ви лікувалися. Неодмінно враховує результати попередніх аналізів і досліджень. Від лікаря, який не поважає своїх колег й погано про них відгукується, ліпше відразу втікати.
3. З порога не рекомендує модні засоби. Не нав’язує БАДів (біологічно активних добавок), які діють «на клітинному рівні з 100 % цілющим ефектом». Не призначає ліки, що їх мусово купувати тільки у визначеному місці і в певного продавця. Не скеровує на модні наддорогі курорти й не заявляє, що лікує все: від онкології до алкоголізму.
4. Повідомляє про себе розлогі відомості, навіть те, який інститут і факультет закінчив, де спеціалізувався, підвищував кваліфікацію, про що йдеться в його статтях та дисертації. Якщо у пацієнта серйозна хвороба й цілком імовірні екстрені ситуації, він запропонує пацієнтові номер телефону, за яким з ним можна порадитися у разі форс-мажору.
5. Не називає себе «вузьким спеціалістом». Дуже багато захворювань є граничними, тобто насилу втискуються у межі однієї лікарської спеціальності, тому лікар мусить бути широкоглядним. У країнах з високорозвиненою наукою і соціальною сферою (наприклад, у Німеччині, Швейцарії, Скандинавських країнах) відповідальні ескулапи вчаться все життя. Зазвичай вони мають широкий профіль, але спеціалізуються у трьох-чотирьох сферах. Наприклад, це може бути одночасно гастроентеролог, ендокринолог та фізіотерапевт або кардіолог, невропатолог та клінічний психолог.
6. Роз’яснює, чому призначає саме такі ліки, як, коли і навіщо треба заживати пігулки, проводити процедури. Причому робить це просто, мовою, зрозумілою вам. Ніколи не відмовляється відповісти на будь-які запитання щодо схеми лікування.
7. Не потрапив у сітку лікувального і діагностичного «техніцизму». Для добре навченого, логічно мислячого лікаря хорошої клінічної школи навіть довершена апаратура – тільки інструмент, джерело отримання допоміжної інформації про хворобу. Він не призначить лікування наосліп, тільки з огляду на результати УЗД або томограми, але проаналізує, порівняє їх з результатами інших обстежень. Водночас він розуміється на медичних приладах, знає багато лікувально-діагностичних методів та прийомів, успішно їх застосовує.
8. Не ображається й не обурюється, якщо дізнається, що ви переперевіряєте його діагноз і призначення в інших фахівців. Навпаки, помітивши ваші сумніви та вагання, порекомендує вам очний або заочний консиліум з участю незалежних фахівців із різних установ.
9. Не цинік. Для нього пацієнт не джерело «піастрів», а людина, яка терпить муку. Хороший лікар не вдається до завуальованого здирництва, не залякує: мовляв, якщо негайно не почати дорогого «авторського» лікування, недуга призведе до тяжких ускладнень. Він не зловживає гаслами, що «лікує не хворобу, а хворого»: хворобу теж треба лікувати і симптоми відводити.
10. Педантичний і делікатний у фінансових питаннях, вдається до послуг касира-адміністратора, уникає «чорного налу». Не вимагає нічого, окрім обумовлених сум.
