За рекомендаціями ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я), необхідно розпочинати цю процедуру ближче до трьох років. Пропонований нашими педіатрами вік – півтора року. А Марія Петрівна, з першого під’їзду, запевняє, що привчати потрібно якнайраніше. Прислухатися до думок досвідченіших людей доречно, як і читати відповідну літературу, проте, основним критерієм має бути готовність саме маленької людини до такої відповідальної справи.
Крок перший: визначаємо готовність дитини
Щоб розпочати новий етап у житті малюка, важливо зрозуміти чи готовий він до нього психологічно та фізично. Зокрема, лікарі зазначають, якщо дитина не бруднить штанці протягом кількох годин, залишається сухою під час сну, її випорожнення відбуваються приблизно в однаковий час – усе це дає «зелене світло» для знайомства з міні-туалетом.
Психологічно готова дитина повинна хоча б частково розуміти що від неї хочуть дорослі; розрізняти мокре й сухе; вміти розставляти на місця іграшки; знати, навіщо знімати трусики чи підгузок і що це за предмет, на який потрібно сідати.
Крок другий: обираємо горщик
Навіть найактивніший і найсміливіший карапуз злякається, якщо його зненацька посадити на незрозумілу для нього штуковину і вимагати «попісяти» або «покакати». Для початку бажано провести знайомство з горщиком, який потрібно ще і правильно вибрати. Тут математика проста: для дівчаток підходять круглі, а для хлопчиків – овальні, попереду з бар’єрчиком. Він повинен підходити за розміром, бути зручним, бажано з прямою спинкою.
Сучасний ринок пропонує величезний вибір такого товару на будь-який смак і гаманець. Серед них є й музикальні. Грає музика або пісенька, як тільки малюк зробив «своє діло». Попри чудовий дизайн і меломанські замашки (на відповідну ціну), такий виріб може принести шкоди більше ніж користі. Дитя може налякатися гучного звуку й надалі боятися сідати, щоб справляти свої природні потреби. Краще хай замість музики буде ваша похвала, оплески або почухування спинки.
Крок третій: готуємо дитину до користування міні-туалетом
Якщо ви користуєтеся одноразовими підгузками, то відмовтеся від них на певний період. Авжеж, вам додасться роботи з прибиранням (тому краще розпочинати цей процес у теплу пору року, щоб можна було швидко випрати, висушити речі, що постраждають від навчання). Але це неминуча міра.
Як варіант, є зараз у продажі спеціальні тренувальні трусики. Вони призначені для підготовки дитини до користування горщиком. Щоб здійснити першу спробу, потрібно підстерегти час, коли зазвичай у вашого маляти відбувається сечовипускання або випорожнення. Найчастіше це відбувається після сну.
Кожна мама знає свою крихітку: хтось перед процесом виділення тужиться, хтось принишкне, почервоніє, крекче чи напружується – це і є момент, щоб запропонувати присісти або посадити на горщик.
Як висновок, хочу зазначити: у когось процес привчання до першого туалету проходить легко, а в когось навпаки – зі сльозами та батьківськими істериками, що, у результаті, може обернутися стресом для дитини. Спішити привчати до самостійності такого роду не варто, якщо ваша дитина до цього не готова.
Пам’ятайте, ще жоден фізично здоровий малюк не виріс без вміння робити правильно свої туалетні справи.
