“Мабуть, все своє життя та терапевтичну практику я сама шукаю відповіді на питання, як стати щасливим, якщо в тебе не було щасливого дитинства? – розповідає психологиня Олена Семанович. – З кожним клієнтом ми шукаємо його особистий шлях та рецепт щастя:

• як саме йому, з його особистою історією жити максимально щасливе та цікаве життя,
• як будувати близькі стосунки, які приносять задоволення, підтримку, дають душевне тепло,
• як витримувати труднощі в житті завдяки своїй власній внутрішній опорі.

Те, що відбувається всередині батьківської сім’ї, часто закрите від оточуючих. Там багато почуття провини, сорому, лояльності до сімейної системи, яку дуже страшно порушувати. Багато недовіри до зовнішнього світу. І лише у кріслі у психотерапевта часто з’являється можливість говорити про те, про що заведено мовчати.

Якщо у вас багато проблем, обов’язково прочитайте

Одній дитині батьки дають крила, іншій – гирі

Від нелюбові та хронічного стресу у дитячому віці видозмінюється структура мозку. Це об’єктивні доведені наукові дослідження, проведені психіатрами у Європі та Америці.

Дитинство в сім’ї з алкоголіками, жорсткими, холодними або відстороненими батьками приносить стійкі труднощі дорослим людям.

Наприклад, у дорослому віці така людина не може відчувати радість, легкість від життя. Не може щиро вірити, що вона достойна щастя, хороших стосунків, реалізації у сім’ї та соціумі.

Так і живуть недолюблені діти, у яких не було почуття безпеки в сім’ї, не було щирого емоційного спілкування з батьками. І хочеться кричати про те, що так не повинно бути! Це не справедливо! Але це було в їхній історії, це сумний та гіркий факт життя!

Тому нелюбі діти живуть з надією та болем, з великою жагою любові та страхом, що їх не приймуть, залишать, покинуть. Це дуже складний стан усередині, відчуття нецілісності, дірки всередині сонячного сплетення, порожнечі, відсутності радості.

Авторка – психологиня Олена Семанович