Як навчити дитину самостійно робити уроки

Іноді допомогти дітям з уроками можна, але не потрібно постійно робити все замість них. Якщо ви не хочете, щоб ваші діти виросли лінивими, неорганізованими і безвідповідальними, то важливо знати, як навчити дитину робити уроки самостійно.

Щоб змінити відношення дитини до домашніх завдань і до навчання загалом, батьки повинні дотримуватись таких порад:

1. Не перехоплюйте відповідальність за навчання дитини

Роль батьків зводиться до того, щоб направляти і підтримувати, при необхідності – допомагати дитині розібратися, але ні в якому разі не робити все замість неї. Покажіть синові або дочці, як збирати портфель, як заповнювати щоденник, в якій послідовності виконувати домашні завдання, і відійдіть в сторону.

Якщо ви перевіряєте завдання і знайшли помилку – запропонуйте дитині самій знайти і виправити її, але не давайте готових завдань. Перевірку поступово можна звести лише до факту виконання вправ: якщо задано 4 вправи, то 4 і повинні бути зроблені. З таким підходом дитина буде допускати помилки, але тільки так і сформується її відповідальність.

2. Навчіть дитину вчитися

Перші домашні завдання можуть викликати у дитини розгубленість: із чого почати? Батькам важливо навчити дитину, як правильно робити уроки. Поясніть, чому потрібно робити їх в певному порядку, проговоріть всю послідовність дій вголос, можна навіть написати і розмістити над письмовим столом невелику пам’ятку. Після цього вашій дитині залишиться лише виконати всі ці дії по кроках.

3. Правильно організуйте робоче місце

Простір, де займається уроками дитина, дуже впливає на її продуктивність. Організуйте робочу зону так, щоб у ній було достатньо освітлення, все необхідне можна було легко дістати. Приберіть усе зайве, щоб не відволікатися. Згрупуйте книги, зошити, матеріали, посібники – так знайти потрібну інформацію буде простіше. Якщо в сім’ї є кілька дітей, зробіть так, щоб вони не заважали школяреві зосередитися під час виконання домашнього завдання.

4. Навчіть дитину відчувати час

Діти часто не відчувають час: не знають, скільки пройшло, а скільки ще залишилося. Вирішити цю проблему можна за допомогою звичайного будильника або пісочного годинника. Для початку спробуйте заміряти разом з дитиною, скільки хвилин у неї займають повсякденні справи: подивитися мультфільм, поїсти, навести лад у кімнаті, зробити домашнє завдання з математики. Ви можете пояснити, що уроки займуть стільки ж часу, як, наприклад, прогулянка з собакою.

Перед початком виконання завдань, заведіть будильник. Це налаштує дитину на роботу і допоможе не затягувати процес, адже чим довше дитина займається уроками, тим нижчою є її продуктивність. Оптимальний час для виконання домашніх завдань у старших класах – не більше 2 годин, а в початкових – не більше 30 хвилин. Далі дітям вже складно зосередитися.

5. Навчіть розставляти пріоритети

Щоб полегшити навчання, навчіть дитину виділяти головне. Наприклад, при виконанні уроків важливо вміти оцінювати:

1) обсяг заданого: що з нього зрозуміло, а що ні;

2) на які завдання піде більше часу, а на які менше;

3) що з уроків дитина зробить сама, а де їй може знадобитися допомога.

Якщо навчити дитину цього, вона буде вільніше орієнтуватися в тому, що можна зробити легко і швидко самостійно, а що можна подивитися в енциклопедії або запитати у тата або мами пізніше. Це виручить дітей на контрольних та іспитах: вони не витратять весь час на виконання лише одного, найскладнішого, завдання, а залишать його на кінець.

6. Мотивуйте

Частіше хваліть дитину за старання, за гарні оцінки, і не сприймайте це як обов’язок. Для дітей початкових класів можна використовувати дошку мотивації. На листку паперу напишіть цілі («застелити ліжко», «зробити домашні завдання», «вигуляти / погодувати собаку», «винести сміття»), поруч – день тижня. За кожне виконане завдання ставте плюсик. В кінці тижня – винагорода, наприклад похід всією сім’єю в кіно або на каток.

Можна також використовувати і такий варіант мотивації: «Ти робиш уроки – і ми всі разом йдемо гуляти / пити чай / дивитися фільм». Частіше показуйте дитині, як вона може практично застосовувати свої знання. Наприклад, вмієш додавати і віднімати – зможеш порахувати здачу в магазині.

7. Навчайте грамотно розмовляти і задавати питання

Всі діти, які йдуть до школи, вміють розмовляти, але далеко не всі вміють правильно доносити інформацію, викладати свої думки. Комусь заважає сором’язливість, а хтось просто не знає, як це правильно зробити. Вчіть дитину чітко висловлювати свою думку і правильно розмовляти з вчителем. Вона не повинна боятися задавати питання, перепитувати стільки раз, скільки потрібно, щоб зрозуміти тему і виконати завдання.

8. Допоможіть дитині подружитися з однокласниками

Для дитини дуже важливі відносини з однокласниками. Від того, як вони складуться, багато в чому залежить її впевненість і успішність. В наш час діти нерідко навчаються далеко від дому, а після уроків їх відразу забирають батьки. Однокласники не встигають близько познайомитися, подружитися – їм просто не вистачає на це часу! Тому батькам варто допомогти знайти дітям друзів у класі: запропонувати разом погуляти, запросити однокласників додому для гри та спілкування.

9. Ваші відносини – на першому місці

Не акцентуйте увагу на успішності дитини, адже це не єдине і не найголовніше в ваших стосунках. Цікавтеся життям сина чи доньки, їх захопленнями, почуттями, спостереженнями, бажаннями, друзями. Будьте не контролером для дитини, а скоріше її «вболівальником»: дізнавайтеся, як справи в школі, слухайте і підтримуйте її. Показуйте дитині, що у вас спільне життя, і що її справи не менш важливі, ніж ваші. Більше часу проводьте разом, накопичуйте загальні яскраві і щасливі спогади.

10. Пам’ятайте, що оцінки не визначають успішність дитини

Страх батьків перед поганими оцінками дитини – це, перш за все, страх за її майбутнє. Але оцінка показує лише те, як школяр засвоїв матеріал. Погані оцінки зовсім не означають, що учень ледачий, безвідповідальний і не зможе в майбутньому успішно працювати. Це говорить лише про те, що у дитини з якихось причин не виникає бажання вчитися або вона не може це робити в силу складності програми. Може, ви вибрали найкращу математичну гімназію в місті, а дитині там занадто важко?

Якщо у сина або дочки ніяк не виходить вчитися тільки на “відмінно” – це не вирок. Серед успішних бізнесменів “трієчників” значно більше, ніж “відмінників”. Вся розгадка в тому, що такі люди легше ставляться до помилок, тому що у них з дитинства виробився стійкий імунітет до них. Їхні низькі оцінки – не результат ліні або низького інтелекту, а доказ того, що в них немає інтересу до шкільної програми. Якщо це ваш випадок – спробуйте зосередити увагу дитини на тих предметах, які їй дійсно до душі.

Джерело

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook