У 1586 році фаворит англійської королеви Єлизавети І, мореплавець сер Уолтер Релі привіз до Британії тютюн. Історики кажуть, що на той час тютюн вже був відомий британцям, як мінімум кілька десятиліть, але, мабуть, саме Релі популяризував культуру куріння через трубку.
Вживання тютюну стало частиною ритуалів американських індіанців багато тисячоліть тому. Його жували, нюхали і заварювали, але саме куріння стало частиною магічних обрядів, позаяк вважалося, що отруйний дим мав духів, які жили в шаманів.
Дим був основою магічних і релігійних дослідів ще задовго до відкриття Нового Світу, пахощі кадили єгиптяни і індуси, а ладан, запалений Аароном за указом Мойсея, врятував ізраїльтян від чуми в пустелі. Вважається, що саме дим, що йде з-під землі, наповнював дельфійських оракулів прогнозами, і той же дим, за спостереженнями Геродота, веселив скіфів в перервах між походами.
Першими європейськими курцями були члени експедиції Колумба
За легендою, найвідоміший з них, Родріго де Херес, навіть привіз тютюн додому до Іспанії, але вигляд людини, яка випускає з рота дим, настільки обурив співвітчизників, що інквізиція засудила його до ув’язнення за одержимість дияволом. Хересу довелося просидіти у в’язниці сім років, поки куріння не стало загальноприйнятим по всій Іспанії.
Схожої долі зазнав тютюн і в інших країнах Старого Світу: англійський монарх Яків І назвав тютюн «винаходом Сатани» і заборонив куріння в усіх тавернах королівства; російський цар Михайло Федорович оголосив куріння тютюну смертним гріхом, а Папа Климент VIII погрожував відлученням всім, хто запалив люльку в святому місці. У Персії і Османській імперії курців чекала смертна кара.
Проте популярність тютюну і його економічна цінність (відкрита в 1612 році англійська плантація в Вірджинії приносила надприбутки, а тамтешній тютюн став використовуватися як валюта) перемогли всі заборони. Настали 300 років одержимості тютюном.
Перші заперечення лікарів, які вважали, що тютюн може бути шкідливий для здоров’я, з’явилися у ХІХ столітті
Але тоді ці припущення здавалися абсолютно маргінальними, багато медиків використовували тютюн як лікарський засіб, зокрема, отримала популярність тютюнова клізма, якою лікували болі в кишечнику і навіть намагалися реанімувати потопельників. Показовим є факт, що навіть в 1897 році, через століття дискусій, в одному з найстаріших і найвпливовіших медичних наукових журналів The Lancet опублікували висновок: «Ми не проти вина й тютюну, якщо їх споживати в обмеженій кількості».
Приблизно в цей же час була винайдена машина для скручування сигарет, яка могла з легкістю загорнути 200 цигарок в хвилину. Цигарки були набагато дешевші і зручніші сигар і трубок, тож цей винахід відкрив їм дорогу до по-справжньому масової популярності.
Через зовсім небагато часу цигарки стали фактором соціальних перетворень: Едвард Бернейс, племінник Зіґмунда Фройда і один з корифеїв PR, придумали для Lucky Strike рекламну кампанію, де дівчата-курці пройшлися на великодньому параді в Нью-Йорку. Він назвав їхні цигарки «факелами свободи». Так тютюн став підмогою жінок в боротьбі за емансипацію.
Середина ХХ століття стане піком популярності тютюну: годі собі уявити голлівудський або німецький нуар-фільм без сигаретного диму. Марлен Дітріх казала, що не може обійтися і вечора без Lucky Strike. У 1954 році на екрани вийдшла одна з найвідоміших і найвпливовіших реклам в історії – ковбой Мальборо став ідолом і прикладом для багатьох поколінь чоловіків.
Уже в 2001 році суд зобов’язав Marlboro виплатити $3 млрд компенсації хворому від раку легень каліфорнійцю Річарду Бекену. Докази зв’язку між курінням і раком почали з’являтися вже на початку ХХ століття, але тоді хворих було ще не так багато. Уже після Другої світової війни кількість хворих значно збільшилася. У 1950 році члени британського медичного співтовариства Річард Долл і Остін Хілл опублікували знамениту статтю, де довели причинно-наслідковий зв’язок між курінням сигарет і раком легень.
27 липня 1965 року президент Ліндон Джонсон підписав федеральний акт, який зобов’язав тютюнові компанії писати на кожній пачці цигарок контрастне: «Увага: куріння може бути небезпечним для вашого здоров’я». Через чотири дні британський парламент заборонив рекламу цигарок на телебаченні.
У 1994 році, незважаючи на те, що медики США встигли назвати нікотин наркотиком, керівники семи найбільших тютюнових компаній США під присягою заявили, що нікотин не викликає залежності. Тільки у 1998 році, після того, як дружина померлого від раку курця розпочала судовий процес, що загрожував тютюнникам масовим позовом від мільйона американців, представники тих же компаній визнали в Конгресі, що нікотин викликає залежність, а куріння може стати причиною раку.
Світ не збирається позбавлятися від звички курити. Це буде пояснюватися як модою, так і соціальними чинниками: зростає популярність електронних сигарет, а пригноблені арабські жінки стають масовими курцями кальяну.
