У Центрі громадського здоров’я України розповіли, як діяти під час надзвичайних ситуацій: що зробити насамперед під час обстрілів, коли знайшли вибухонебезпечні предмети, що покласти в екстрену валізу.

Не всі знають, як правильно діяти під час надзвичайних ситуацій, панікують та розгублюються. Тому до цього варто підготуватися заздалегідь. Необхідно підготувати екстрену валізку з речами, які можуть знадобитися при знаходженні в зоні НС або при евакуації в безпечні райони.

У разі, якщо трапилася надзвичайна ситуація, за першої можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. Якщо не можете виїхати, відправте дітей і родичів літнього віку до родичів, знайомих.

Як діяти під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру

Якщо ви не знаєте, як діяти під час надзвичайних ситуацій, які можуть виникати під час війни, вам варто прочитати такі поради.

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих із ненадійною репутацією;
• завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
• знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та в малознайомих місцях;
• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватися правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття

Спілкування:

• уникати місць скупчення людей;
• не вступати в суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
• посилити увагу й за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
• про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу тощо, — негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;

У разі потрапляння в район обстрілу — сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища й укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу.

Якщо сталася НС

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності — військових;
• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі й будуть потребувати допомоги.

Що робити у разі радіаційної аварії на АС

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
• спостерігати за ходом бойових дій;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними людьми;
• носити армійську форму або камуфльований одяг;
• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Що робити, якщо нема мобільного зв’язку

У разі виявлення вибухонебезпечних предметів забороняється

Якщо ви знайшли вибухонебезпечні предмети, у жодному разі не можна:

• перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
• збирати і зберігати, нагрівати й ударяти;
• намагатися розряджати й розбирати;
• виготовляти різні предмети;
• використовувати заряди для розведення вогню й освітлення;
• приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів із їх означення, огородження й охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном «101» та «102».

Що скласти в екстрену валізу

Багатьох хвилює, що скласти в екстрену валізу. Адже часто у таких валізах багато зайвих речей, а потрібних може не виявитися.

Екстрена валіза – це, як правило, міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів.

Усі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події — землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т. д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак із «підвалом» (нижнім клапаном).

Речі:

• Копії важливих документів у поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т. д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
• кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
• дублікати ключів від будинку й машини;
• засоби зв’язку та інформації (невеликий радіоприймач із можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
• ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
• одяг: комплект спідньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в’язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
• речі для дітей.

Також варто взяти:

• декілька пакетів для сміття об’ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку й умовлене місце зустрічі вашої родини;
• рулон широкого скотчу;
• упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватися для захисту від вологи сірників та запальничок, у ролі джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
• компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
• багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
• ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т. д.);
• шнур синтетичний 4–5 мм, близько 20 м;
• блокнот і олівець;
• нитки та голки;
• мінінамет, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
• засоби гігієни: зубну щітку й зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір.

Ліки:

До складу аптечки першої допомоги обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболювальне), супрастин (алергія), іммодіум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

Їжа:

• посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
• запас їжі на кілька днів — усе, що можна їсти без попередньої обробки й не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м’ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце — крупа перлова, гречана, рис довгозернистий, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
• запас питної води на 1–2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

Дізнатися більше про те, як діяти під час надзвичайних ситуацій під час війни, можна на офіційному порталі Державної служби України з надзвичайних ситуацій та у розділі Абетка безпеки.