Важливу тему про те, як допомогти опанувати себе матерям і дружинам, чиї діти і чоловіки зараз на фронті, підняла психологиня Поліна Чеченева . Чекати на чоловіка або сина з війни – одне з найважчих випробувань. Як його подолати і не зійти з розуму? Як зберегти своє психологічне здоров’я?

“Говорячи про чоловіків, які вирушають на фронт, часто оминають увагою їхніх дружин, сестер, матерів, тих, на кого лягає тягар очікування повернення близької людини,” – піднімає важливу тему психологиня.

Чекати на чоловіка з війни… Чекати на сина з війни… Скільки тривоги, скільки болю та сліз у цих фразах. Будь-яка жінка це зрозуміє. Немає нічого гіршого за невизначене очікування, коли невідомо, що буде завтра, через тиждень, через місяць.

І навіть якщо все добре, і він виходить на зв’язок, заспокоює, каже не хвилюватися, що у нього все нормально, це багатьом допомагає лише до певної міри, вселяючи надію, що так і буде, але повністю стресовий стан нікуди не минає.

Як чекати і не збожеволіти

Психологиня дає кілька рекомендацій тим, на чиї плечі випала ноша тяжкого очікування.

1. Не замикайтеся у собі. Говоріть про свою проблему. Пам’ятайте, що зараз у цій ситуації ви не одні і по всій країні тисячі та десятки тисяч таких самих жінок. Це допоможе пережити емоційну кризу та знизити стресове навантаження.
2. Переорієнтуйтеся на нові цілі, плани, мрії. Заплануйте список справ, бажань, які ви неодмінно хотіли б реалізувати після повернення близької людини. Продумуйте деталі, розкажіть йому про ці думки, як ви разом здійсните задумане.
3. Виділіть собі певний час для проживання своїх емоцій, думок, читання новин. Наприклад, годину на день. Дозвольте собі в цей час максимально виплеснути емоції (проговорити, поплакати, відобразити в малюнку, співі чи танці, побити грушу чи подушку), потім переключіться на іншу діяльність. Давно хотіли спробувати спекти той самий пиріг, до якого ніяк не доходили руки чи влаштувати вдома генеральне прибирання? Зараз саме час! Головне не перестарайтеся. Не захоплюйтесь надто і не беріть на себе надто багато завдань “до непритомності”. Щоб відчути ефект, важливо не забувати і про відпочинок. Режим праці та відпочинку, збалансоване харчування, прогулянки, спорт, спілкування з психологічно стабільними людьми допоможуть справлятися зі стресом.
4. Запитайте себе: як я можу вплинути на ситуацію? Прийняття факту, що зовнішні обставини сильніші за вас і не піддаються вашому контролю, допоможе відчути себе спокійнішою. Набагато краще визнати, що ви не в змозі повернути час назад і змінити перебіг подій, ніж дратуватися та засмучуватися, що ніяк не можете на це вплинути.
5. Переключіть свою увагу на допомогу ближнім. Замість того, щоб нервуватися і гризти себе, спрямуйте свою енергію на щось корисне. Наприклад, на догляд за дітьми та/або тваринами, роботу, турботу про себе, допомогу комусь. Зверніться до волонтерів, можливо, згодиться ваша допомога. Допомагати можна не лише фінансово, а й фізично, своїми руками.

Говоріть і шукайте підтримки

• Важливо з дітьми проговорити, що батько, який пішов на війну, їх не залишив, він поїхав, щоб їх захистити, він так само любить і робитиме все, щоб якнайшвидше повернутися, але не все від нього залежить. Дозвольте дітям поставити запитання. Оточіть їх турботою та звичним укладом життя. Так їм легше буде прийняти ситуацію. Важливо дати їм відчуття, що поруч із ними залишився стабільний батько. Якщо розумієте, що не справляєтеся, попросіть у близьких допомоги, а самі тим часом займіться стабілізацією свого стану.
• Запишіться на сеанси особистої та/або групової терапії. Розмови з психологом, а також з людьми, які потрапили в схожу ситуацію, допоможуть не замкнутися в собі, отримати психологічне, емоційне та моральне розвантаження. Допоможуть також екстрені служби психологічної допомоги.
• Пам’ятайте, що чоловік у війську – ще не означає вбитий або покалічений! Існує багато різних спеціальностей. Старайтеся спокійно реагувати на відсутність зв’язку.
• Якщо ви віруюча людина, ходите до церкви, моліться, розмовляйте зі священиком. Особлива атмосфера допоможе заспокоїтись та гармонізуватися.
• Не притягуйте негативними думками та твердженнями поганий сценарій (пам’ятайте: як корабель назвеш, так він і попливе). Не розхитуйте свою нервову систему і не підвищуйте ризик психосоматичних захворювань. Вашому чоловікові, який повернеться з війни, самому потрібна буде допомога, доброта, ласка, підтримка і розуміння, і щоб надати її, потрібно насамперед зберегти своє психологічне здоров’я.

Авторка – Психологиня Поліна Чеченева

Фото — ​Serhii Hudak / REUTERS