Здоров'я та краса Сам собі лікар

Від вина з «ізабелли» можна… осліпнути?

«Ізабеллу» у нас люблять, бо це невиба­гливий сорт винограду. І вино з нього виходить смачне. Але…

«Ізабелла» — це американський сорт винограду, з яким у Європу дві сотні років тому привезли філоксеру — хворобу, яка винищила цілі плантації виноградників. Благородні сорти ледве вдалось врятувати, натомість сама «ізабелла» набула особливого імунітету. Виноград виявився стійким і до шкідників, і до негоди. І хоча вино з нього було не таким хорошим, як із традиційних європейських сортів, «ізабелла» ставала все більш популярною.

Та раптом виявилось, що вино з «ізабелли»… шкідливе. Виявляється, підвищений вміст пектинів у цьому сорті призводить до того, що при бродінні у вині утворюється підвищений вміст отруйного спирту — метанолу. Так, у літрі вина з «ізабелли» може бути 20-120 мг метанолу, тоді як у вині з європейських сортів — 30-40 мг. Під час травлення метанол розкладається на формальдегід та мурашину кислоту. Своєю чергою, формальдегід руйнує очний нерв і може призвести до сліпоти. Власне більшість алкогольних отруєнь (у тому числі й смертельних) стається через метанол. Скажімо, денатурат — це етиловий спирт з домішками метилового.

Утім, закарпатські виноградарі у таку «отруйність» вина з «ізабелли» не вірять. Мовляв, сорт дискредитують через конкуренцію — європейські винороби таким чином лише розчищають собі ринок, бо «ізабелла», якою засаджено мало не пів-Молдови, дає кращий урожай, ніж європейські сорти винограду. «З «ізабелли» виходить хороше вино, у нас його люблять. Звичайно, це справа смаку: комусь цей присмак подобається, комусь — ні. Але не розумію, чому в ЄС так не люблять цього вина», — каже закарпатський винороб Карло Шош.

«Можливо, у тому, що вино з «ізабелли» шкідливе, є якась частка правди — не можемо сперечатись з європейськими фахівцями, — каже винороб Михайло Лучин. — Можу стверджувати лише те, що вино з «ізабелли» має бідніший смак. Тобто за якістю воно не може конкурувати з вином з європейських сортів. Тому намагаємося районувати нові сорти, привчати людей до хорошого вина. Люди, які розбираються у вині, не купуватимуть «ізабелли». Але для домашнього виноробства цей сорт підходить. Чому б ні?».

Утім, щоб домашнє вино не стало отрутою, його треба вміти правильно приготувати. «Часто господарі, аби вино швидше вибродило, ставлять його у тепле місце, якнайближче до батарей. Цього категорично не можна робити, бо коли вино стоїть у теплі, у ньому накопичуються шкідливі речовини. Вина мають виброджувати у підвалах, де досить прохолодно і на них не падає світло, — каже винороб Ігор Остапович. — Якщо дотримуватись процесу, якісне вино можна зробити і з «ізабелли». Хоча вино з цього сорту винограду справді має підвищену кислотність, що негативно впливає на шлунок. У цьому вині частіше утворюється винний камінь (кисла калієва сіль винної кислоти), що б’є по нирках. Але «ізабеллу» у нас люблять, бо це невиба­гливий сорт, а народ у нас лінивий. Європейські сорти винограду — як породистий собака, якого треба купати, вичісувати, правильно годувати, інакше він хворіє. А «ізабелла», як дворняжка, — може жити і на вулиці, і їсти абищо».

Але все це не означає, що треба позбуватись винограду цього сорту. Він корисний, якщо його їсти, робити варення, желе чи сік.

Джерело

Дата публікації: 02.03.2020 img Поділитися