Вареники — візитівка української національної кухні. Це одна з тих небагатьох страв, які дійшли до нас із давнини, не зазнавши найменшого іноземного впливу.
Ось як описані вареники в художній літературі: «Коли не забредеш к Мірочнику бувало, у його є і хліб, і сіль, і сало, Чи то в скоромний день — із маслом буханці, книші, вареники і всякі лагомини» (Є. Гребінка); «…вогонь в печі Та на черені калачі, Як сонце яснее печуться, Вареники із маслом труться» (С. Руданський); «Славний обід у тітки, простий: борщ з сметаною, вареники з сиром до сметани, чи галушки» (М. Коцюбинський).
Вареники — незамінна страва на українському столі: «Розставляють на майдані столи з білими мережаними скатертями, ставлять борщ, хліб, картоплю, молоко — кисле й солодке, ставлять сметану, сир, вареники й товченики» (О. Довженко); «Під хатою стіл на передньому плані. Макітра вареників. Борщ на столі» (Л. Первомайський).
Вареники як магія і спосіб родинного спілкування
Вареники виступали формою родинного спілкування і магії захисту: готувати страву збиралися жінки і дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень.
Тривалий час збереглася традиція “суботніх вареників”, які готували щотижня під вечір, саме в суботу. Вареники не тільки варили, а й запікали у сметані (“печені вареники”). Ці “суботні вареники” мали право їсти в неділю ті, хто відбув службу Божу в церкві. Це, свого роду, винагорода за приділений Богу час.
Готували вареники і тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник. Уродини, поминки, весілля та календарні свята – здебільшого зимового циклу – обов’язково містили серед обрядових страв вареники. Тобто, вареники не були щоденною їжею, а були символом набутого чи пройденого життєвого періоду чи циклу.
Наприклад, дівчата-дружки на другий день весілля приносили молодій саме вареники. Тут можна угледіти символ «зачаття»: вареник – це свого роду мішечок, «утроба», тобто те, що має народитися у сім’ї, в якості багатства, достатку (добробуту), і, звичайно, це символ майбутньої дитини.
Брали із собою вареники і жінки, що йшли відвідати вже подругу-породіллю. Вручали цей нехитрий дарунок молодій матері подруги і приказували: «Щоб повна була, як вареник».
Вареники приносили в жертву
Вареники традиційно ототожнюють з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися нашими пращурами як жертовна їжа, присвячені богині води. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.
“Аби Місяць сприяв добробуту людини, йому приносили жертву у вигляді вареників, або, як їх ще називають, варених пирогів, котрі за формою нагадують Місяць. Начинка вареників символізувала продовження роду. Вареники з пшоняною кашею сприймалися як символ майбутнього життя. Вареники з маком уособлювали множинність зоряного світу. Великою життєтворчою силою наділялися посічені в начинці яйця. Начинка з грибів сприяла чоловічій сназі, з риби — жіночій”, — наголошував відомий український етнограф Валерій Войтович.
Різдвяно-новорічні свята були тісно пов’язані з обрядом поминання померлих, де споживання куті було ритуальним принесенням жертви, так само, як і капусняку, риби, голубців та пісних вареників. Останні, згідно з народним світорозумінням, поєднували у собі жіноче і чоловіче начала, були джерелом новоутвореної енергії тяжіння, любові, життя.
Вареники готували на свята
Протягом року вареники готували на такі свята як:
- Сорок святих (22 березня), де ліпили сорок вареників;
- на Колодія (Масницю), де вареники із сиром були головною стравою і їх їли протягом усього свята;
- на Сиропуст,
- на Святвечір, де з-поміж дванадцяти страв обов’язково готували вареники;
- на св. Андрія, з метою ворожіння;
- на Щедрий вечір, де щедрувальникам за привітання “платили” паляницями, ковбасами, пампушками та варениками;
- на Русальний тиждень,
- на Трійцю, де обрядовими вважалися пироги (вареники), а також коржі та яєчня.
Вважалося також, що процес замішування тіста, був символом процесу творення всесвіту, його структури, де саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька, символ продовження людського роду. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву.
Традиційні начинки для вареників
Суто українські начинки для вареників — вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку використовують також капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині — навіть варений горох, розтертий з калиною. Готову страву подають зі сметаною чи олією, зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками, сливами, ягодами посипають цукром або подають в ягідних сиропах чи в меді. Сметану подають окремо.
- Дріжджові вареники на парі з вишнями: тісто ніжне, як пух
- Вареники “З піском” – українська страва, яку має скуштувати кожен
- Пухкі ліниві вареники. Навіть смачніші за справжні!
10 фактів про українські вареники
- Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.
- У знаменитому творі М.Гоголя “Вій” оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх.
- Єврейський поет Саул Черніхівський, який тривалий час жив в Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники”.
- Назва “вареники” – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями.
- У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.
- Найпопулярнішими вважають вареники з картоплею, сиром, вишнею, чорницями та іншими ягодами. Та є у кулінарному доробку українських пращурів доволі дивні поєднання, як-то вареники з начинкою із папороті або редьки.
- Вареник – чи не найпопулярніша страва української діаспори. Вареник навіть увіковічили у камені у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається… офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки 9 метрів важить майже три тонни.
- Єдиний в Україні пам’ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.
- На Буковелі щороку традиційно проходить фестиваль вареників. А у 2013 році був побудований сніговий пам’ятник Варенику, який увійшов в «Книгу рекордів ТК «Буковель», як найбільший вареник у світі, виготовлений зі снігу.
- Одного разу президент США Білл Клінтон, перебуваючи з візитом в Україні, спробував вареники з вишнею. Відомий гурман прийшов у невимовний захват й оголосив, що заносить вареники у свій список “Must Be Served”.
