Життєві історії Культура

Українські князівни, які стали європейськими королевами

Доля кожної з русинок, які посіли престоли Європи в XI-XIII ст., гідна фільмування, а всі разом вони засвідчують міцні зв’язки Київської Русі з європейськими країнами в епоху Високого Середньовіччя. Про українок, які стали європейськими царівнами, пише vogue.ua Доньки Ярослава Мудрого Добронега-Марія Володимирівна (1011 – 1087) Молодша сестра Ярослава Мудрого, також відома як Марія Київська. По […]

Доля кожної з русинок, які посіли престоли Європи в XI-XIII ст., гідна фільмування, а всі разом вони засвідчують міцні зв’язки Київської Русі з європейськими країнами в епоху Високого Середньовіччя. Про українок, які стали європейськими царівнами, пише vogue.ua

Доньки Ярослава Мудрого
Добронега-Марія Володимирівна (1011 – 1087)

Молодша сестра Ярослава Мудрого, також відома як Марія Київська. По смерті батька в часи міжусобиць семирічна Добронега разом із сестрами була заручницею польського правителя Болеслава. Згодом стала дружиною короля Казимира І Відновителя і матір’ю короля Болеслава ІІ Сміливого. Всього мала чотирьох синів і доньку Святославу, в майбутньому першу чеську королеву. Відомо також, що в Добронеги у Кракові, тодішній столиці, упродовж кількох місяців гостювала і переймала мудрість 19-річна небога Анна Ярославна — дорогою до Франції, де її коронували.

Добронега-Марія Володимирівна (1011 – 1087)
Святослава Сватава (1048 – 1126)

Донька Добронеги Володимирівни й небога Ярослава Мудрого стала першою королевою Богемії. Ще 15-річною вийшла заміж за вдівця, князя Вратислава ІІ. У 1085 році подружжя було проголошено королем і королевою. По смерті чоловіка ще понад 30 років залишалася при владі як королева-мати.

Святослава Сватава (1048 – 1126)
Єлизавета Ярославна, або Єлісіф, Олісава (бл.1025 – після 1067)

Найстарша донька Ярослава Мудрого стала дружиною норвезького конунга Гаральда ІІІ Суворого. Познайомилася зі своїм обранцем, коли мала 5 років, а він 15. Підліткою любила читати книжки й провадити вчені розмови, а Гаральд присвячував їй безліч віршів. Кохання подружжя було шаленим, та недовгим: після зради королева переїхала у монастир, де переписувала літописи й виховувала дочок. Після загибелі Гаральда у 1066 році вийшла заміж за його супротивника — короля Данії Свена ІІ. Згодом і донька Інгігерда побралася зі Свеновим сином Олафом І і стала данською королевою.

 

Єлизавета Ярославна
Анастасія Ярославна (бл.1028 – після 1074)

Підстарша донька Ярослава Мудрого з 1046 року була дружиною угорського короля Андраша І. За переказами, услід за князівною прибуло з Русі чимало ченців, відтак Анастасія засновувала православні монастирі в Угорщині. Після 1060 року, коли помер Андраш І і королем став його брат Бела І, жила у вигнанні в Баварії: Юдіт, донька німецького короля була заручена з сином Анастасії, Шаламоном. Розрахунок на цей шлюб виявився правильним:  німці допомогли Шаламону у 1063 році зійти на угорський престол. Померла королева Анастасія в абатстві Адмонт, нині Штирія, Австрія.

Анастасія Ярославна
Агата, або Гафія (? – після 1067)

Про походження Агати дослідники сперечаються, проте більшість пристає на думку, що вона була руською князівною, найімовірніше — донькою Ярослава Мудрого. Її чоловіком був Едуард Вигнанець, спадкоємець англійського престолу, який жив при дворі Ярослава Мудрого, а 1056 року з родиною повернувся до Англії. Агата мала чотирьох дітей. Коли у 1067 році її синові не вдалося затвердитися на престолі, тікала до Шотландії. Згодом її донька Маргарита (1045-1093) стала королевою Шотландії, а онука, Матильда, — дружиною англійського короля Генріха І і прабабусею Річарда Левове Серце.

Агата
Анна Ярославна, або Анна Київська, Анна Руська (бл. 1032 – бл. 1079)

Наймолодша донька Ярослава Мудрого, що стала королевою Франції (1051-1060), дружиною Генріха І. Знала п’ять мов, листувалася з Папою Римським, була активною жінкою як на свій час. На грамотах, якими Генріх роздавав пільги, часто зазначено: «за згодою дружини моєї Анни», «у присутності королеви Анни». В архівах Франції є документи, підписані ANA PЪHNA («Анна Регіна»). По смерті Генріха вийшла заміж за графа Крепі-і-Валуа, що очолював опозицію, — через кохання до королеви граф пішов від дружини, проігнорувавши навіть власне відлучення від церкви як багатожонця.

Анна Київська

 

Прокседа Всеволодівна, або Євпраксія, Адельгайда (1071 – 1109)

Онука Ярослава Мудрого, з 1089 року — імператриця Німеччини, дружина Генріха IV. Той мріяв боротися проти саксонських володарів разом із київським князем, та тесть його не підтримав. Гнів цісаря впав на дружину: чоловік змушував її до участі в оргіях, а далі ув’язнив у замку Верони, звідки вона ледь вибралася. В Італії наважилася на безпрецедентний вчинок: свідчила проти цісаря на соборах у Констанці (1094) й П’яченці (1095) — тим доклалася до того, що Генріха IV анафемували й позбавили престолу. Надалі, переслідувана його посіпаками, тікала в Україну, де пішла в черниці.

 

Збислава Святополківна, або Збислава Київська (бл. 1085 – бл. 1113)

Правнучка Ярослава Мудрого, дочка Святополка Ізяславича, з 1103 року — дружина краківського князя Болеслава ІІІ Кривоустого. Цікаво, що князь теж був праправнуком Ярослава Мудрого по материнській лінії й правнуком Володимира Великого по батьківській. Через те дозвіл на шлюб «в ім’я інтересів Батьківщини» давав сам архієпископ краківський. За хроніками, до смерті Збислави між Польщею та Галицько-Волинським князівством дійсно була приязнь. Серед нащадків Збислави — Рихеза Сілезька, її онучка, що стала королевою Кастилії й Леону, а також імператрицею всієї Іспанії.

Мальмфрида Київська (бл. 1095 – після 1137)

Праправнучка Ярослава Мудрого, онука Володимира Мономаха. Королева Норвегії і Данії. Згідно зі зводом скандинавських саг, вперше пошлюбилася близько 1111 року з норвезьким королем Сігурдом І Хрестоносцем. А після його смерті від чуми вийшла заміж у 1133 році за зведеного брата чоловіка своєї сестри Інґеборґи – Еріка, який був королем Данії у 1134-1137 роках.

Інґеборґа Київська (бл. 1100 – після 1137)

Праправнучка Ярослава Мудрого, онука Володимира Мономаха, рідна сестра Мальмфриди Київської. Дружина данського герцога Кнуда Лаварда, мати короля Вальдемара Великого (1157-1182). Крім нього, мала трьох доньок, одна з яких, Христина, стала королевою Норвегії, дружиною Магнуса IV.

Євпраксія Мстиславна, або Добродія, Ірина в заміжжі (бл. 1108 –1172)

Праправнучка Ярослава Мудрого, онука Володимира Мономаха, найменша сестра Мальмфриди й Інґеборґи Київських. З 15-річного віку — дружина візантійського співімператора Олексія Комніна. Ще підліткою на Русі вивчала цілительство, лікувала хворих, у Візантії продовжила цю справу. Була знайома з працями Гіппократа й Авіценни, ймовірно створила трактат «Мазі» — один із перших руських творів на медичну тематику. У ньому містилися відомості з гігієни вагітних і породіль, рецепти лікування зубного болю, основи масажу й правильного харчування і навіть елементи психотерапії.

Євпраксія Мстиславна
Софія Мінська (бл. 1141 – 1198)

Прапраправнучка Ярослава Мудрого, онука доньки волинського князя Ярополка Ізяславича стала королевою Данії в 1157 році. Її чоловіком був Вальдемар Великий (див. вище про Інґеборґу Київську), який доводився Софії далеким родичем, бо також був прапраправнуком Ярослава Мудрого. У шлюбі мали двох синів і шістьох доньок. Обидва сини стали королями Данії (один за одним правили майже 60 років), а дві дочки королевами — Інґеборґа у Франції, Рікеса у Швеції.

Єлизавета (Анна) Ростиславна (бл. 1245 – після 1272)

Донька галицького князя Ростислава Михайловича належить до прямих нащадків Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха. Князівна була дружиною двох царів Болгарії — Михайла І Асена, а після вбивства чоловіка — його двоюрідного брата Коломана ІІ Асена.

Анна Ростиславна
Кунегунда Ростиславна Галицька (1245 – 1285)

Молодша сестра Єлизавети Ростиславни, донька князя Ростислава Михайловича. З 1261 року, коли її дід по материнській лінії, угорський король Бела IV, зазнав поразки від чехів і почав шукати з ними миру, — дружина короля Чехії Пшемисла Оттокара ІІ. Королева облаштовувала школи при монастирях, будувала храми. Мала трьох дочок і сина Вацлава ІІ, який понад 30 років був королем Чехії й Польщі.

Дата публікації: 04.05.2022 img Поділитися