Звичка уникати стресу здається корисною, але насправді повна його відсутність може мати і неприємні наслідки. Вчені з Пенсільванського університету з’ясували: життя без стресу покращує настрій і емоційну стабільність, але водночас знижує когнітивні здібності, здатність до співпереживання і навіть переживати яскраві позитивні моменти.

Дослідження охопило 2711 добровольців. Протягом восьми днів вони щодня фіксували свій настрій, стресові ситуації, наприклад суперечки чи проблеми на роботі, а також фізичне самопочуття — головний біль, біль у горлі, кашель. Наприкінці учасники пройшли короткий когнітивний тест.

Виявилося, що люди, які жодного разу не відчували стрес, були в більшості стабільні та рідше хворіли. Але їхні результати в тестах на пам’ять і увагу були нижчими, а емоційні переживання — менш яскравими. Вони отримували і надавали менше підтримки іншим.

Радимо також прочитати6

• Як допомогти собі під час стресу: антистрес-вправи, які працюють
• Дихальна гімнастика допомагає під час стресу

Стрес тренує мозок

Девід М. Алмейда, співавтор дослідження, пояснює: невеликий стрес насправді корисний для мозку.

“Стрес змушує шукати рішення проблем. Це тренує когнітивні здібності, особливо у дорослому віці”, — каже він.

За його словами, проблема не у самому стресі, а в надмірних реакціях на нього. Легкі стресові ситуації — суперечка, технічний збій чи пробка на дорозі — насправді сигналізують, що життя цікаве та насичене.

“Наявність невеликого стресу свідчить: ви активні, взаємодієте зі світом і живете повним життям”, — підсумовує дослідник.

Який стрес шкодить здоров’ю

Не весь стрес однаковий. Вчені виділяють два основні типи: корисний (евстрес) і шкідливий (дистрес). Якщо невеликий стрес допомагає розв’язувати проблеми та підтримує мозок у тонусі, то хронічний і сильний стрес навпаки негативно впливає на організм.

Тривалий дистрес призводить до підвищеного рівня гормону кортизолу, що впливає на серцево-судинну систему, обмін речовин та імунітет. Люди, які постійно перебувають у стресовому стані, частіше стикаються з проблемами серця, високим тиском, ожирінням, порушенням сну і головними болями.

Крім фізичних симптомів, сильний стрес погіршує емоційний стан. Він підвищує тривожність, знижує здатність до концентрації та співпереживання, а також може провокувати депресивні настрої.

За словами Девіда М. Алмейди, головна небезпека не в самому стресі, а у тому, як люди реагують на нього. Бурхлива, неконтрольована реакція може зробити будь-яку ситуацію руйнівною для здоров’я. Тому важливо навчитися розпізнавати джерела дистресу і вчасно їх пом’якшувати: через відпочинок, фізичну активність або підтримку близьких.

Радимо також прочитати: Результати нового дослідження: майже половина українців відчуває сильний стрес