У Музеї Корсаків – цікава виставка Олега Тістола

У серпні Музей сучасного українського мистецтва Корсаків презентує ще один цікавий виставковий проєкт знаного митця з Миколаївщини, одного із лідерів «української нової хвилі» Олега Тістола.

Відкриття виставки під назвою  «60 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ»(живопис, графіка) відбудеться 21 серпня, початок о 17.00.

Вхід вільний (маски+дистанція).

Довідково:

Олег Тістол – український художник, представник українського необароко, один з лідерів «Нової української хвилі». Народився у селищі Врадіївка Миколаївської області.

Свою художню освіту він розпочинає 1972 року в дитячій художній школі. 1974 року вступає до Республіканської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка на відділення живопису і їде до Києва. У 1978-79 роках працює художником — шрифтовиком у Миколаївському худфонді.

З 1979 до 1984 року навчається у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва.

На Першій радянсько-американській виставці «Совіарт» Олег Тістол знайомиться з художником Дмитром Канторовим, який запрошує його до московського сквоту «Фурманний провулок». Наприкінці 1988 року Тістол та Рєунов у співпраці з куратором Ольгою Свібловою починають презентувати свої роботи у Глазго, Рейк’явіку, Гельсінкі тощо. З 1993 року живе і працює у Києві.

Творчість Олега Тістола (живопис, масштабні інсталяційні проекти, фотографії, скульптура та художні об’єкти) з кінця 80-х відзначена у центрі активного поля сучасної культури, про що свідчить постійна участь у міжнародних художніх подіях.

У мистецтві Тістола, яке виникло на межі радянської та пострадянської доби, синтезовано перегляд кліше радянської культури і саме та життєрадісність, феєричність, що визначали сутність української «нової хвилі». Поєднуючи у своїх творах національні і радянські символи, міфи або ж утопії, Тістол відкрив для себе те, що зветься симулякром — «копію без оригіналу»: ту парадоксальну самодостатність радянської «наочної агітації» як замінника фіктивних речей, що несподівано пов’язує її з поп-артом. Тістола зацікавив її формально-естетичний аспект — трафарети, растри, зафарбовані площини.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook