Спекти добру паску вважається найважливішою подією на Великдень. Бо від того, якою вона вдасться, можна судити, яким буде весь наступний рік для сім’ї. Тому цього дня господині дотримуються певних ритуалів.
Паска вперше згадується приблизно в 14 столітті, а як частина Великоднього обряду стає традицією лише з кінця 15 століття. Спочатку паски не були солодкими. Це був звичайний хліб, але круглої форми, прикрашений хрестом з тіста, квітами, а також фігурками баранців і жайворонків.
У давнину пекти паски у Чистий Четвер
Зазвичай пекли паски у Чистий Четвер. В середу ввечері ставили тісто на опару, а вже зранку в Чистий четвер починали випікати. Якщо пасок потрібно було багато, їх готували усі три дні: в середу, четвер та суботу.
- Господиня перед тим, як випікати паски, повинна була прибрати в хаті і увібратися в чистий одяг.
- Замішувати тісто треба з молитвою, з чистими і світлими думками. Рідні цього дня не повинні сваритися й гніватися між собою.
- Вважалося, що цього дня не можна нічого позичати.
- Якщо у господині гарно підійшло тісто, то в домі буде панувати добро i щастя.
- Перед тим як покласти паски, піч тричі хрестили.
- Для розпалювання печі використовували “четвергові поліна”: щочетверга протягом посту відкладали одне поліно для випікання. Також у піч клали гілочки торішньої освяченої верби.
- Забороняється комусь зі сторонніх входити у дім, інакше паска може не піднятися.
- Коли ставила паски в піч, господиня підстрибувала – щоб паски гарно зійшли. А поки вони випікалися, не сідала – щоб паски не сіли.
- Коли паска в печі, не можна було відчиняти дверей, бо вона сяде, заборонено лежати, бо потріскається, а також розмовляти, бо буде глевка.
Головні секрети вдалої паски: приготування опари, замішування, випікання
Яка паска – така й доля
У західних областях України випікали стільки пасок, скільки було членів родини. На Галичині традиційно готували стільник — паску, в яку клали стільки яєць, скільки було людей у родині. Зазвичай випікали багато пасок, оскільки їх потрібно було не лише принести до церкви, а й роздати сусідам. Кількість пасок часто сягала 12 і більше, а більша кількість була ознакою заможності родини. Те саме стосувалося і додатків: якщо в тісто додавали шафран, родзинки чи прянощі, це свідчило про високий соціальний статус родини.
Вважалося, якщо гарно зійшла паска, то в хаті буде лише добро i родина буде щасливою. А якщо тісто западається, то це застереження про лихо.
За зовнішнім виглядом спеченої паски визначають майбутнє:
- якщо паска збоку трошки надтрісне – на добро і багатство;
- зверху трісне – чекай протягом року біди;
- западеться – до хвороби, а може, й смерті когось із рідних;
- якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині — до нещастя;
- їсти паску до освячення — гріх.
Паски на будь-який смак: від учительської до президентської. 20 перевірених рецептів
