Кажуть, що цукрозамінники некалорійні.
А от і ні! Наприклад, сукралоза не дуже сильно відрізняється за калорійністю від звичайного цукру.
То в чому тоді вигода вживання замінників цукру? Вони дуже-дуже солодкі. Вдумайтесь, сукралоза в 600 разів солодша від цукру, шість сотень, хай їй грець! Відповідно, щоб чай був таким же солодким як від цукру, потрібно в 600 разів менше сукралози. Чайна ложка цукру – 20 ккал, а еквівалентна кількість сукралози – 0,028ккал. Отже, солодкий чай на сукралозі майже безкалорійний.
Є дві теорії ожиріння.
Загальноприйнята: надлишок калорій = зайва вага.
Альтернативна: інсулінова.Згідно із загальноприйнятою теорією, вживати замінники цукру вигідно, адже з ними ми не отримуємо калорії. А от прихильники інсулінової теорії ожиріння не погоджуються, нагадуючи нам про цефалічну фазу виділення інсуліну.
Давайте по порядку. Якщо зашоритись і не мислити системно, то інсулінова теорія здається логічною, адже інсулін інгібує розщеплення жиру (ліполіз), спалювання жиру (окислювальне фосфорилювання) та ще й підвищує його запасання (ліпогенез).
Давайте вдамо, що ми повірили в інсулінову теорію ожиріння, зокрема в те, що інсулін – причина ожиріння.
Інсулін активно виділяється на глюкозу та амінокислоти (особливо лейцин), що появляються в крові після трапези. Але є ще цефалічна фаза виділення інсуліну, згідно з якою інсулін виділяється на запах, смак та передчуття вживання їжі.
До чого тут замінники цукру? Вони солодкі, тому ще в ротовій порожнині стимулюють виділення інсуліну і всі ці страшні речі, описані вище. Але, є одне суттєве але. Цефалічна фаза – це 1-3% від загального виділення інсуліну після трапези. 1-3% – крапля в морі. Тому ні, підсолоджувачі практично не стимулюють виділення інсуліну.
Я не за і не проти цукрозамінників, і ця стаття – не спроба виправдати їх вживання. Це сухі факти. Пам’ятайте, ні цукор, ні інсулін не псують фігуру, її псує переїдання та малорухливий спосіб життя.
Консультує експерт зі схуднення Мандзяк Віктор
