цукати з гарбуза

Цукати з гарбуза за методом “сухого київського варення”

Я раніше цукати з гарбуза тільки в магазині купувала - вони натуральні і дуже смачні! А тепер готую сама, це зовсім просто. Востаннє робила партію минулого тижня, бо гарбуз підмерз. Шкода, щоб пропав. І цукати вийшли дуже смачні!

А чи знаєте ви, що багато кольорових екзотичних цукатів, які продають на ринку, роблять саме з гарбуза? Лишень додають до нх барвники та ароматизатои… Так-так, гарбуз є чудовою основою для цукатів! Але навіщо переплачувати і купувати продукти сумнівної якості? Зробити натуральні цукати з гарбуза своїми руками зовсім просто! Можна скористатися принципом приготування сухого київського варення.

Домашні цукати з гарбуза можна їсти замість цукерок, дозволено вживати дітям і людям, які хочуть схуднути. Це корисний перекус і чудовий додаток до вівсяної каші. А ще їх можна додавати у різноманітну випічку. І просто гарбузові цукати – це смачно. І порівняно з купованими цукатами це ще й недорогі ласощі!

Цукати з гарбуза

Нарізати гарбуз шматочками завбільшки з коробку сірників. Викласти в мультиварку, повну доверху. (4 л).
Нарізати два лимони кружечками і покласти їх зверху. Посипати цукром або медом.
Кількість регулюйте за смаком. Якщо гарбуз солодкий, то менше. Меду треба менше, ніж цукру. Я експериментувала, то робила чотири різні варіанти. Від 500 г до 300 г цукру. Меду – 2 повні столові ложки. Все сподобалось.
Трохи струсити ємність і поставити на режим розігрів, нагріти до кипіння. Знову струсити ємність і настоювати до повного охолодження. Якщо робити в каструлі, то на невеличкому нагріві. Як закипить, на середньому вогні готувати хвилин 10. Злити сироп.
Обережно викласти напівфабрикат, щоб залишки рідини стекли, на сітку. Я натягую на велику миску, за допомогою прищіпок пластикову сітку (таку, в яку загортають букети в квіткових крамницях). Можна використати синтетичний рідненький тюль. Але сітка краще. І залишити на кілька годин. Тепер можна сушити.
Обережно розкласти в сушарку і сушити при температурі 45-55 °С. Мені подобаються зовсім висушені. Вони довго зберігаються. Але можна зробити і м’якенькі. Головне, щоб в них не залишилось вологи. Були, як в’ялені. Тобто за смаком і час визначається.
Якщо ви будете сушити в духовці, використовуйте пергаментний папір, змащений тонким шаром олії. На смак це зовсім не вплине. А проблем з прилипанням не буде. Температура повинна бути вищою – 60-70 °С.
Для довершеності все це “богацьтво” притрусіть цукровою пудрою.
І лимон я теж висушила. Він гарний у чаї і як оздоблення на новий рік згодився.
Рецепт і фото Тетяни Буцько
Спробуйте також приготувати:

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook