Почула дві історії й укотре переконалася: туберкульозу, як і будь-якій іншій недузі, байдуже до посад, статків, становища в суспільстві.
Днями зустріла знайому, яка з жахом в очах розповіла мені, що всіх працівників їхньої чималої фірми, найімовірніше, примусово перевірятимуть, чи не хворі вони на туберкульоз. Річ у тім, що у молодого чоловіка, який працював у них програмістом, виявили відкриту форму сухот.

А за кілька днів до цієї зустрічі один медик повідав мені, що у сина його знайомого, теж, до речі, лікаря, діагностували туберкульоз. І хвороба так прогресує, що в легенях уже утворилися каверни. А хлопець працює в солідній структурі… Коли батькові дорікнули: «Як ти міг таке допустити?», він відповів, що й гадки не мав про синову недугу…

ЗВІДКИ ДО НАС ПРИЙШОВ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Найважливішою причиною поширеності туберкульозу є його інфекційна природа. Про це ще до нашої ери здогадувалися лікарі. Тому в Давній Персії хворих на сухоти ізолювали, як і прокажених. У Вавилоні чоловік мав право розлучитися з жінкою, що захворіла на туберкульоз.

У ХVIII столітті в країнах Піренейського й Апеннінського півостровів видали спеціальні закони, що зобов’язували лікарів повідомляти про випадки захворювання на сухоти. Хворих госпіталізовували, житло дезінфікували, знищували предмети домашнього вжитку.

Туберкульоз вважали «хворобою підвалів», але відомі випадки, коли від цієї недуги потерпали навіть особи королівської крові. Відомо, що син Людовика ХVІІ та Марії Антуанетти помер у тюрмі від сухот.

Туберкульоз – давнє захворювання. Відомо, що шість тисяч років тому воно було в Скандинавії, Італії і Єгипті. Поширилося по всьому світу до Китаю і Південної Америки.

Нещодавно в однієї з єгипетських мумій, що була похована за 1000 років до Різдва Христового, вчені виявили туберкульозне ураження кістки.

Донедавна вважали, що на Британські острови паличку Коха занесли римські завойовники, оскільки найдавніший випадок захворювання на туберкульоз у Європі встановлено для скелета, що датується першим століттям нашої ери. Радіовуглецевий аналіз доводить, що кістяк «туберкульозного дорсетця» набагато «старіший»: найімовірніше, ця людина померла за 200 років до того часу, коли у Британію вторглися легіонери Юлія Цезаря. Тобто в тому, що британців було заражено туберкульозом, римляни не винні.

Найімовірніше, хвороба з’явилася на острові внаслідок торговельних контактів британців.

ЩО ТАКЕ ТУБЕРКУЛЬОЗ?

Туберкульоз – інфекційне захворювання. Воно може вражати практично всі органи людини: очі, шкіру, кістки, суглоби, серце, мозок, мозкові оболонки, печінку, кишківник, шлунок, нирки, чоловічі та жіночі статеві органи, лімфатичні вузли, але у 95 відсотках випадків він вражає легені.

Збудником хвороби є мікобактерія. Її відкрив у 1882 році німецький вчений Роберт Кох. Відомо багато видів мікобактерій: людські, волові, пташині, мишачі та інші. На туберкульоз можуть занедужати 55 видів тварин. Хворі люди й тварини виділяють мікобактерії зі слиною, сечею, калом, молоком, м’ясом, спермою. Заразитися можна, вживаючи молоко і м’ясо інфікованих тварин.

Мікобактерії дуже стійкі, їх не знищують кислота, спирт, луги. У молочних продуктах збудники туберкульозу живуть до 240 днів, у куряві – до трьох місяців, у висохлому плювку – до місяця. При температурі мінус 23 градуси мікобактерії не гинуть сім років.
Чого не витримують палички Коха, то це кип’ятіння, а надто у лужному розчині. Сонце вбиває їх за одну-дві години, а розсіяні ультрафіолетові промені – за п’ять-шість.

ЩО ТАКЕ ВАКЦИНА БЦЖ?

Це живі збудники туберкульозу, які після спеціальної обробки втратили здатність провокувати захворювання, але можуть виробляти протитуберкульозний імунітет.

1921 року французькі учені Кальметт і Герен створили єдину на сьогодні протитуберкульозну вакцину. Назву вона одержала від їхніх імен – Bacillum Calmette Gutrin, BCG, а в українській транскрипції – БЦЖ. Над її створенням ученим довелося довго працювати. У них було два завдання: вакцина мала зберігатися й мусила викликати таке захворювання, що дозволило б людському організму виробити імунітет, але суттєво при цьому не нашкодило б.

З 1923 року БЦЖ застосовують для вакцинації немовлят у Франції, а згодом і в інших країнах Європи.

На терени нашої країни вакцину завезли ще в довоєнний період. Штам БЦЖ 1925 року Тарасевич отримав у Парижі від Кальметта.

КОГО ЩЕПЛЮЮТЬ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В УКРАЇНІ?

В Україні прищеплюють дітей: у пологовому будинку в перші 3-7 діб після народження й ревакцинують у 7 і 14 років (за умови негативної проби Манту). Через якийсь час у місці вакцинації утворюється ранка, вкрита скоринкою. Згодом шкірка відпадає, ранка відкривається, поступово загоюється й утворюється рубчик. Ранку не можна травмувати й терти!!! Втім, коли вас усе-таки щось непокоїть, попросіть поради в лікаря-педіатра.

Якщо через якісь причини дитину не щепили в пологовому, то її вакцинують після зняття протипоказань у поліклініці або в стаціонарі (у випадку переведення маляти в лікарню з пологового будинку.) З народження й до двох місяців щеплення проти туберкульозу проводять без попередньої проби Манту.

Якщо імунізують дітей, яким більше, ніж два місяці, це роблять тільки після проби Манту через можливе інфікування туберкульозом до моменту щеплення. Вакцинують малюків при негативній пробі Манту відразу ж після оцінки її результату, але не пізніше, ніж через два тижні.

ЯКІ Є ПРОТИПОКАЗИ ДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ?

• недоношеність (коли маса тіла при народженні менш ніж 2000 г);
• внутрішньоутробна інфекція;
• гнійно-септичні захворювання;
• важкі родові травми;
• ураження шкіри;
• гострі захворювання;

ЯКІ Є ПРОТИПОКАЗИ ДО РЕВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ?

Проти туберкульозу не щеплюють:

• хворих на туберкульоз або тих, хто раніше хворів на нього;
• при позитивній реакції Манту;
• при гострих інфекційних та хронічних захворюваннях у стадії загострення;
• при імунодефіцитному стані, лікуванні імунодепресантами;
• при ВІЛ-інфекції;

Вакцинацію БЦЖ відкладають до одужання:

• при будь-яких інфекційних хворобах;
• при гемолітичній хворобі немовлят;
• при високому ступені недоношеності.

ЧОМУ ПРОТИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ВАКЦИНУЮТЬ НЕМОВЛЯТ?

Вакцинація проти туберкульозу найефективніша. Доведено, що імунна система дитини готова до вакцинації вже з моменту народження, а туберкульоз є однією з найнебезпечніших інфекцій, що підстерігають малят після того, як їх забирають з пологового будинку.

Коли дитині зробили БЦЖ, у місці уколу розвивається обмежений процес, в результаті якого виробляється специфічний протитуберкульозний імунітет. Він захищає дітей від туберкульозного менінгіту й запобігає розвиткові важких форм туберкульозу.

До речі, найбільше з усіх інфекційних хвороб громадяни України бояться підчепити туберкульоз. За результатами опитування, проведеного компанією Research & Branding Group, про це заявили 46 відсотків респондентів.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ, ЯКЩО…

Коли вам допікає:

• кашель понад два-три тижні;
• постійна невмотивована слабкість;
• збільшення температури тіла без очевидних причин;
• втрата апетиту;
• ви безпричинно худнете;
• нічні поти;
• задишка;
• кровохаркання.

До якого лікаря звертатися:

До сімейного лікаря

Що потрібно йому розповісти:

• Про ознаки хвороби, які вас непокоять.
• Якщо хворіли на туберкульоз раніше, то розкажіть, як лікувалися, чи переривали лікування.
• Пригадайте, чи контактували ви з людьми, які мають ознаки, схожі на туберкульоз, або хворі на нього.
• Повідомте лікареві, чи належите ви до осіб, що мають високий ризик розвитку туберкульозу. Особливо це важливо для людей, які живуть із ВІЛ/СНІД.

Які обстеження має призначити лікар:

• дослідження трьох зразків мокротиння на наявність мікобактерій туберкульозу;
• рентгенографічне (не флюорографічне!) дослідження органів грудної клітки (легенів).

Хто встановлює остаточний діагноз «туберкульоз»:

Такий діагноз встановлює лікар-фтизіатр.

Діагноз встановлюють:

• якщо у двох із трьох або в трьох зразках мокротиння виявлено мікобактерії туберкульозу;
• є зміни на рентгенограмі легенів;
• після додаткових досліджень, якщо є така потреба.

Чи бувають випадки, коли людина хвора на туберкульоз, а обстеження нічого не виявили?

Так, туберкульоз може розвиватися дуже повільно, найчастіше – кілька місяців. У деяких випадках розпізнати цю недугу доволі складно й лікареві, й хворому. Іноді туберкульоз протікає не типово, особливо в людей, які живуть із ВІЛ. Саме тому для встановлення діагнозу потрібно кілька аналізів та обстежень.

Наголошуємо, що не можна самостійно вживати антибіотики, інакше захворієте на туберкульоз, стійкий до лікарських препаратів!!!

Туберкульоз можна ВИЛІКУВАТИ, якщо протитуберкульозні препарати застосовувати за схемою, що її визначив лікар-фтизіатр!