Якою людиною був мольфар Нечай
Михайла Нечая називають останнім мольфаром. Він народився на Івано-Франківщині і помер 2011 року. А його слова досі розбирають на цитати, прислухаються до порад і настанов, тлумачать пророцтва та прислухаються до того, як він передбачав майбутнє.
“Мольфарство — це важкий хрест, це сама доля, яку людина несе до самої смерті, – казав за життя Михайло Нечай. – Це життя для інших. Це відповідальність за кожен день свого життя, за кожен вчинок, за кожне вимовлене слово, за кожну думку. Куля може пролетіти мимо мети. Слово ж — ніколи, бо слово є найбільша сила у Всесвіті”.
Мольфар був переконаний, що у кожного є дар від Бога, але не кожен може його розпізнати.
Водночас він не вважав себе якимось особливим, а простою людиною. “Навіть дитина найменша зі мною може спілкуватись, – казав мольфар. – Я не горджусь і свій ніс не задираю. Вислухаю кожного: і немічного, і розумово відсталого, і мудрого, і посмішливого. Який би він не був, я приймаю його, як приймає його земля…”
Нечай про лікувальні сили рослин, молитву і піст
- “Рослини — це живі істоти, які реагують на поведінку і навіть на думки людини. Збираючи рослину, треба знати, як будеш її використовувати, для чого саме її зриваєш. У цьому полягає одна із запорук ефективного лікування”.
- “Трави діють по своїй біосилі. Краще всього допомагають ті трави, що ростуть там, де ви народилися. Я власноруч збираю трави. Важливою є не тільки пора року, але й час доби. Деяке коріння, наприклад, можна збирати лише в обід, а самі тіла рослин — лише вранці. Деякі трави слід збирати досвіту, інші — лише вночі. Бачите, кожна рослинка має власне біополе, з притаманними тільки її особливостями, від того і залежить час збору тої чи іншої рослини. Є рослини з дуже потужними біологічними полями”.
- “Дримбою я також лікую людину, якщо в неї порушена психіка. Музика дримби несе в собі магію. Вона здатна лікувати тіло й душу, вона зачаровує і може приборкати лютого звіра. Це схоже на лікувальні мантри. Мелодіями дримби можна вилікувати психічні недуги, гармонізувати духовний світ людини”.
- “Тільки його віра може його оздоровити при моїй допомозі. Творець усього — віра людини”.
- “Молитва і піст – то є найкращі ліки. Бо якщо людина стане чиста в душі, то всі болячки підуть геть і більше не повернуться”.
- “Багато людей зараз використовують голодування, щоб покращити своє здоров’я. Голод допомагає також, але то є більше духовна вправа. Голодувати треба так: перший тиждень — один день голоду, через два тижні — два дні голоду, ще через два тижні — три дня голоду і по такій схемі треба дійти до семи днів голоду. На наступний рік можете голодувати два тижні, ще через рік — три тижні. Треба щоб організм звик до цього. В організмі є внутрішні комори, які певний час постачають енергію без їжі. Але коли на язику з’являються жовті плями, то свідчить про те, що ці комори спустіли. Тоді пора потроху їсти, але спочатку маленькими дозами і потроху збільшувати, інакше можна собі сильно зашкодити”.
- “Негатив пацієнта “накручується” на мене, як нитка на веретено. І щоб спалити його, я роздягаюся і стрибаю через вогонь. Вогонь очищає мене, і сили знову повертаються. На Івана Купала так завжди робили наші предки”.
- “Раз на рік на дванадцять днів я захожу у печеру і складаюся там як у лоні матері дитина. Я повністю розчиняюсь, виключаю пам’ять, дихання і залишаюсь там без руху, їди та води. Якби хто перевірив мій пульс то подумав би, що я мертвий. Для цього потрібне довге тренування. Роками я займався, щоб досягти цього. Нащо воно треба? На протязі року люди приходять із злоякісними вібраціями свого горя і все це іде на мене. Я поглинаю це все. Щоб від всього цього очиститься я роблю “заземлення” у печері. Якщо б хто нетренований зі мною пішов, то він би звідти вже не вийшов”.
Поради мольфара Нечая на різні випадки життя
- “Тільки-но перестаєте боротися – ви в полоні біди”.
- “Природа — це ми, а ми — це природа. Хто відривається від матері-природи, того вона карає. Вона така чемна, як рідна матір, а водночас сувора, як прокурор, коли ви порушите її закони”.
- “Гріх — це спілка. Не може людина вчинити гріх сама. Треба мати посередника, через якого твориться зло. Гріхом називають наслідки заподіяного”
- “Не позичати в понеділок і не давати гроші з рук в руки, добрі справи не гріх робити у будь-який день”.
- “Фотографія — це вихід до матриці людини. Навіть немає значення це теперішнє фото чи з дитинства. В любій фотографії закладений фундамент, який дає функцію на все життя”.
- “Я не боюся смерті — це є закономірне явище, неминуча сила, що має прийди до тебе як дар на весілля. Якщо людина розуміє закономірність Природи і закон Божий, то вона не боїться смерті”.
- “Усе потребує жертви. Бог потребує жертви від вас — щиру молитву”.
- “Якщо зранку чорний кіт перейшов вам дорогу, то та дорога вам буде скреслена, успіху там куди йдете ви не будете мати. Що це означає? Камінням кидають, клянуть того кота, а на справді йому треба дякувати – це є дороговказ для вас, попередження, знак, що цього дня вас чекає невдача. Треба бути пильним і не вирішувати серйозних справ в цей день”.
- “Кожну інформацію можна давати тільки в тій мірі, в якій людина може сприйняти”.
- “Щоб були чистосердечні, сердобольні, тримали закони Божі і не були самолюбами. Чим більше даєте, тим більше маєте. Є така приказка: “Хто іншим дає, той собі дає”.
- “Кожна віра полита кров’ю: язичество, християнство і всі інші віросповідання. Була боротьба, і в тій боротьбі якась одна сила втрачалася. От так і загубилося язичество, але зараз воно відроджується, оскільки немає нічого такого, що не повторилося б другий раз”.
- “Під лежачий камінь вода не тече. Тільки серцем моляться ті люди, які уражене серце мають. Наприклад, коли у матері померла дитина, чоловік у жінки або кохана у коханого”.
- “Людина, насамперед, повинна любити все довкілля, всіх живих істот, Землю, бажати добра всьому живому та неживому, вона повинна щохвилини дбати про добро та плекати його повсюдно. Тоді ця енергія любові віддається сторицею і породить силу. А найважливіше те, що мольфар повинен служити Богу і людям без якоїсь матеріальної вигоди для себе. Ця особа повинна неустанно дбати за свій внутрішній світ. Лише дух вічний”.
