масаж техніка рейкі

Техніка Рейкі: масажист лікує “вогняними” долонями

Мануальний терапевт, фахівець із фізичної реабілітації унікальний тим, що має «вогняні» долоні. Він успадкував знання від бабусі-цілительки. Лікувати людей йому допомагає техніка Рейкі та християнська молитва.

Мануальний терапевт, фахівець із фізичної реабілітації Анатолій Мозолевський із Луцька унікальний тим, що має «вогняні» долоні. Малюком не міг зліпити сніжку, бо та плавилася і парувала на морозі. Ніни лікує людей. Допомагає дар зцілення, знання з реабілітації і техніка Рейкі.

Чоловік може безпомилково визначити діагноз та вилікувати складні захворювання опорно-рухового апарата. До послуг пана Анатолія вдаються і спортсмени: він є штатним масажистом-реабілітологом.

Пам’ятає себе з піврічного віку

– Моя прабабуся Поліна, родом із-під Запоріжжя, займалася мануальними техніками. Її називали повивальною бабою. Отож, потаємні знання мені передалися спадково, – каже лучанин.

Життєпис Анатолія дивує: себе чоловік пам’ятає з шести місяців. Батьки підтверджують, що син переповідав події тих часів. А з п’яти років постійно бачив надзвичайно кольорові сни, які щось віщували.

– Ніби шторки відкриваються… і бачу силуети загадкових істот. Немов у іншому вимірі, – пригадує чоловік.

Анатолій розповів про видіння своїй бабусі Марії. Саме тоді й відкрився родинний секрет, що полягав у незвичайних здібностях їхньої запорізької пращурки. Здивувався, бо ж доти ніхто цього не згадував. У бабці Марії були свої причини мовчати: мовляв, такі таємниці були доступні лише старшим – бо на них рід тримався. Анатолію належало просто дочекатися своєї черги.

Українські традиції і техніка Рейкі

Відтоді чоловік почав зустрічатися з людьми, які бачили подібне. Зацікавився японською методикою зцілення накладанням рук. А згодом, після тривалого навчання, пройшов посвячення у майстри Рейкі – нетрадиційної східної медицини, де використовується техніка накладання долонь задля одужання.

– Отоді в моєму житті  з’явилася методика динамічної медитації Ошо. Наставниця з Києва допомогла мені досягнути рівня майстра – отримав відповідний ступінь в індійському місті Пуна, – розповів Анатолій.

Для чоловіка ще більше відчинилися двері пізнання. Стверджує, що побачив, як світяться енергетичні центри. А також опанував техніку різновидів медитації.

Він зустрічався старожилами-волинянами і переймав від них нетрадиційні зцілювальні методики: молитви при техніці випалювання свічкою, спалювання льону і виливання воску. Через українські давні традиції черпав нові сили для допомоги ближньому.

– Навчився безпомилково визначати причину захворювання: знаю, де вроки, а де прокльони, – запевняє Анатолій.

Його кабінет схожий на космічну капсулу

Набуті знання він використовує в роботі. Маючи практику фізичної реабілітації (навчався в Дніпропетровській академії нетрадиційних методів лікування та Інституті розвитку людини Університету «Україна»), поєднує класичну методику зцілення з нетрадиційною, в основі якої – наша християнська молитва.

У робочому кабінеті Анатолія кожен куток «відповідає» за різну енергетику. Є звукові випромінювачі, масажний стіл – як рухома мембрана в 3D-просторі. Є спеціальні колонки майнд-машини – у цьому приладі застосовується технологія 1970-х років, запозичена у космічного бюро NASA.

– За допомогою цього обладнання можна на клітинному  рівні змінювати енергетично-інформаційну матрицю пацієнта, – запевняє масажист-цілитель.

Невдовзі він відкрив для себе новий пласт: буддійські та індуїстські техніки допомоги при різних життєвих негараздах. Методика професіонала базується на одному з різновидів тібетського та монгольського масажів, а також на елементах тайського йога-масажу.

Після кожного оздоровчого сеансу Анатолій закликає пацієнтів наблизитися до Бога, частіше відвідувати храм.

– Лише тоді можна повністю подолати свої негаразди й хвороби. Варто йти до церкви та побожно молитися перед образами, повсякчас задумуватися про свої вчинки. Адже жодне зцілення не обходиться без молитов, які є основою нашого фізичного та духовного здоров’я, – вважає Анатолій.

Автор – Роман ЖИЖАРА

З архіву газети “Сім’я і дім” 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook