гіпоопіка

Сирота при живих батьках: чотири ознаки гіпоопіки

Нам знайоме таке поняття як гіперопіка. Але не менш поширений такий стиль виховання як гіпоопіка. Які його ознаки, і до чого призводить гіпоопіка, як впливає на майбутнє дитини, розповідає психолог.

Дуже часто на консультацію до психолога приходять батьки зі скаргами на своїх дітей. Психолога сприймають як чарівника або думають, що він має чарівні пігулки: дасть їх дитині – і вона миттєво зміниться. Але батьки мають зрозуміти, що часто проблема не в дитині, а в батьках! І в тому, які всередині сім’ї склалися стосунки. У цій публікація психологиня Єлизавета Куршакова розповідає про такий стиль виховання як гіпоопіка і до чого він призводить.

Ознаки гіпоопіки

  1. Батьки багато часу проводять на роботі, у справах, і при цьому часу на елементарну розмову з дитиною у них не вистачає. Але навіть якщо і випадає хвилинка для розмови, батьки завжди відволікаються від розповіді дитини на свої справи – телефонні дзвінки, читання листів у пошті і т.д.
  2. Більшу увагу батьки приділяють задоволенню зовнішніх потреб дитини (їжа, одяг тощо.)
  3. Внутрішні потреби дитини (душевне тепло, турбота, підтримка, її інтереси) найчастіше ігноруються.
  4. Батьки тримаються відсторонено від дитини, близького емоційного зв’язку немає. Похвалу вони вважають зайвою. Про свою любов до дитини вони теж не говорять, адже вона і так про це знає.

Не всі вміють казати “Я тебе люблю”

До чого призводить гіпоопіка

До чого призводить виховання дитини в рамках цього стилю сімейного виховання:

  • формування в дитини переконання, що вона не потрібна;
  • низька самооцінка, невпевненість у собі, тривожність;
  • замкнутість, недовіра до оточуючих;
  • така дитина в майбутньому буде прагнути доводити оточуючим свою значущість і заробити авторитет (іноді не зовсім соціально схвалюваними способами);
  • конфліктність, агресивність;
  • такі діти часто уникають самотності і відчуття власної непотрібності, занурюючись у світ ілюзій (комп’ютерні, можливо, і азартні ігри, залежності).

Як запобігти цим проблемам?

Є прості, але дуже дієві способи:

  1. Проводьте більше часу з дитиною, щиро цікавтеся її справами та її життям.
  2. Частіше говоріть дитині про свої теплі почуття до неї.
  3. Не забувайте про тактильний контакт (обійняти, торкнутися, погладити).
  4. Не ігноруйте питання чи проблеми дитини, навіть якщо вони здаються вам несуттєвими.
  5. Підбадьорюйте та хваліть дитину. Навіть якщо щось у неї не вдається. Дитина має відчувати те, що вона не одна, ви поруч і в будь-якому випадку підтримуєте її.
  6. Дитина повинна розуміти, що вона для вас важлива. Створіть це відчуття.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook