Протягом всього Страсного тижня дотримуються суворого посту, не їдять м’яса, риби, яєць та молочних продуктів. У цей період заборонено веселитися, танцювати та співати. Натомість потрібно присвятити час очищенню душі перед Воскресінням Христовим. Страсний тиждень символізує очищення, відмову від земних задоволень і повернення до духовних цінностей.

Протягом цього тижня в церквах читаються витяги з Євангелій, які розповідають про останні дні життя Ісуса, його страждання та розп’яття.

Що можна і чого не можна робити у Страсний тиждень

Страсний понеділок

Страсний понеділок, або Великий Понеділок, є початком Страсного тижня, що передує Великодню. Цей тиждень вважається найбільш суворим та важливим у християнському церковному календарі, адже він призначений для глибокої молитви, посту та роздумів про страждання Ісуса Христа.

У Страсний понеділок, як і в інші дні Страсного тижня, християни відвідують церковні служби, де особлива увага приділяється молитвам за упокій, покаянню і роздумам про жертовність і страждання Христа.

Попри суворість тижня, українці також починають підготовку до Великодня. Прибирають у домівках, фарбують, білять, займаються дрібним ремонтом.

Страсний вівторок

Страсний вівторок, як і інші дні Страсного тижня, має глибоке релігійне значення та супроводжується рядом традицій і обрядів в українській культурі.

У Страсний вівторок віряни відвідують церкву, де особлива увага приділяється читанню Євангелії про останні дні життя Ісуса. Зокрема, звертається увага на Його проповіді та науки, які Він давав учням перед Своїм стражданням. Йдеться про притчу про десять дів, данину кесареві, воскресіння мертвих, про кінець світу та Страшний суд. 

У Страсний вівторок заведено готувати святковий одяг на Великдень, прати і прасувати.

Страсна середа

Страсна середа, або Велика середа, є важливим днем у Страсному тижні, який має особливе значення в християнській традиції. У цей день акцент робиться на події, що передували арешту Ісуса Христа. особлива увага приділяється історії зради Юди, який домовився з жерцями про видачу Ісуса за тридцять срібняків. Це нагадування про неминучість страждань Ісуса та важливість вірності духовним цінностям.

У цей день віряни відвідують церковні служби, де читаються уривки з Євангелій, що стосуються зради та майбутніх страждань Ісуса. Служби мають особливий, урочистий характер.

Піст у Страсну середу залишається дуже строгим, оскільки люди готуються до найважливіших днів Великодніх свят. У деяких регіонах існує звичай утримання від їжі до першої зірки на небі.

Попри серйозність дня, господині продовжують готуватися до Великодня, включаючи приготування традиційних страв, як-от пасок та писанок. Це також час для генерального прибирання домівок, щоб зустріти свято у чистоті та порядку.

Страсний четвер

У Страсний четвер згадуються події, коли Христос омивав ноги своїм учням, Таємна вечеря, зрада Іуди та молитва Ісуса в Гетсиманському саду. 

Вранці віряни зазвичай йдуть до церкви на причастя та участь у Христових таїнствах.

Зі Страсним четвергом (Чистим четвергом) у народі пов’язано багато традицій:

• Цього дня існує традиція підстригати волосся однорічним дітям: хлопчикам – повністю, дівчаткам – лише кінчики, для стимулювання росту довгого та густого волосся.
• Крім того, звичаєм є вистригати шматочок шерсті у худоби для зміцнення їх здоров’я.
• У народі цей день також відомий як Чистий Четвер. Люди прагнуть очиститися не лише духовно, а й фізично.

У Чистий четвер розпочинають велике прибирання: миють і обкурюють приміщення гілками ялівцю.

Деякі господині вже в четвер починають готувати святкові страви, фарбують яйця, печуть паски.

Крім того, колись у Чистий четвер купалися у відкритих водоймах або відвідували лазню. Жінки вмивалися відваром з верби.

Страсна п’ятниця

Страсна п’ятниця – найсумніший день Страсного тижня, день скорботи, день тиші, адже у п’ятницю розіп’яли Ісуса Христа. Цей день присвячують молитвам і не займаються жодними побутовими справами.

Віряни цього дня за давньою традицією нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря (це відбувається орієнтовно в обід), а потім вживають лише хліб і воду. 

Вважається, що у Страсну п’ятницю заборонено шити, рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. Колись у цей день було дозволено дві роботи: пекти паски (хоча подекуди це було заборонено і паски пекли лише у четвер або суботу) та садити капусту. Нічого іншого робити на землі не можна: все пропаде, врожаю не буде. 

Вважається, що у Страсну п’ятницю гріх співати. Коли на Херсонщині казали: хто співає на Страсну п’ятницю – на Великлень буде плакати.

Страсна субота

Страсна субота вважається днем скорботи, адже напередодні розіп’яли Ісуса Христа. Цього дня моляться, відвідують храм, готуються до Великодня.

У церкві під час хресного ходу навколо храму обносять Плащаницю. Незадовго до півночі Плащаницю переносять на Престол, де вона залишається 40 днів до Знесення. Цього дня у храмі Гробу Господнього в Єрусалимі сходить Благодатний вогонь. Це диво знаменує Воскресіння Христове. Цей вогонь розвозять у різні країни світу.

У Велику Суботу можна трохи прибрати вдома, розмалювати яйця та займатися приготуванням святкових страв. Не можна працювати в саду і на городі, шити, різати. Заборонено влаштовувати будь-які святкування, а також сваритися, лихословити, заздрити.

Страсна субота вважається ніччю без сну. Згідно з традиціями, у ніч з Великої суботи на Великдень заведено не спати. Навіть якщо не йдете у церкву, можна вдома перед іконою запалити свічку і молитися.