Сон дедалі частіше розглядають не просто як час відпочинку, а як один із ключових показників загального здоров’я. Нові наукові дослідження свідчать, що на самопочуття впливає не лише тривалість сну, а й час засинання, вечірні звички, наявність порушень дихання уві сні та навіть індивідуальна «норма» відпочинку. Ба більше, сучасні алгоритми вже вчаться оцінювати ризики різних захворювань за даними лише однієї ночі сну.
Що кажуть дослідження про сон
Екрани перед сном справді погіршують якість відпочинку
Одне з наймасштабніших свіжих досліджень сну охопило 122 058 дорослих. Результати опублікували у JAMA Network Open у 2025 році. Його авторка — C. Zhong з колегами. У результаті вчені дійшли висновку, що щоденне використання смартфонів, планшетів або інших екранів екранів перед сном на 33% вищою поширеністю поганої якості сну. Також у таких людей сон у робочі дні був у середньому приблизно на 7,6 хвилини коротшим, а сам час засинання — пізнішим.
Для нас це означає просту річ: навіть якщо людина не сидить у телефоні до другої ночі, звичка регулярно користуватися екраном перед засинанням уже може впливати на якість нічного відпочинку. Особливо помітним цей ефект був у людей із «пізнім» хронотипом, тобто в тих, хто й без того схильний засинати пізніше.
Для організму важливо не тільки скільки спати, а й коли лягати
Ще одне дослідження, у якому брали участь 1156 людей віком від 46 до 83 років, показало зв’язок між сном і регуляцією рівня глюкози. Вчені дійшли висновку, що тривалий дефіцит сну та постійно пізній час засинання пов’язані з більшою варіабельністю глюкози в крові за даними безперервного моніторингу.
Інакше кажучи, значення має не лише кількість годин, проведених уві сні. Якщо людина систематично лягає дуже пізно, це може позначатися не лише на бадьорості зранку, а й на обміні речовин. Тобто режим сну — не менш вагомий, ніж його тривалість.
Для настрою шкідливо і недосипати, і пересипати
В іншому дослідженні впродовж 12 місяців науковці спостерігали за 1476 пацієнтами, які звернулися по психіатричну допомогу. Вони виявили двобічний зв’язок між сном, фізичною активністю та настроєм: і коротший, і довший сон, ніж індивідуально оптимальний, асоціювався з гіршим настроєм. Середнє «оптимальне» значення в цій вибірці становило 6,8 години, але суттєво відрізнялося між людьми.
Це важливий аргумент проти універсальних порад на кшталт «усім треба спати рівно 8 годин». Наука дедалі більше схиляється до думки, що хоча загальні орієнтири існують, комфортна й функціональна норма сну може бути індивідуальною. Головне — не лише формальна кількість годин, а й те, як людина почувається, який має рівень енергії та емоційної стабільності.
Радимо також прочитати: 7 правил здорового сну, які працюють для всіх
Поганий сон пов’язують зі «старшим» біологічним віком мозку
У 2025 році в журналі eBioMedicine опублікували дослідження, яке пов’язало поганий сон зі «старшим» біологічним віком мозку. Автори також припустили, що одним із механізмів цього зв’язку може бути системне запалення.
Це можна пояснити так: хронічно поганий сон — це не лише втома, дратівливість чи зниження продуктивності. Він може бути пов’язаний із довгостроковими змінами в роботі мозку та потенційно підвищувати ризик когнітивного погіршення. Хоча такі дослідження не доводять прямої причинності в кожному конкретному випадку, вони дедалі впевненіше показують: якісний сон є важливою частиною профілактики вікових порушень.
Сон стає біомаркером здоров’я
Однією з найцікавіших новин у науці про сон стало дослідження, опубліковане у Nature Medicine. У ньому описали модель штучного інтелекту SleepFM, яка за даними однієї ночі сну змогла прогнозувати 130 станів, серед яких деменція, інфаркт, серцева недостатність, інсульт, хронічна хвороба нирок і загальна смертність.
Звісно, це не означає, що одна ніч у лабораторії автоматично «передбачить» майбутнє конкретної людини. Але сам напрям досліджень показує, що сон уже розглядають як важливе джерело медичної інформації. У майбутньому аналіз сну може стати ще важливішою частиною ранньої діагностики ризиків для здоров’я.
Апное сну — це не просто хропіння
Окрему увагу в останні роки приділяють обструктивному апное сну — стану, за якого під час сну періодично зупиняється або різко ускладнюється дихання. У великому когортному дослідженні за участю понад 11 мільйонів ветеранів США апное сну пов’язали з підвищеним ризиком подальшого розвитку хвороби Паркінсона. Автори також зазначили, що лікування за допомогою CPAP-терапії послаблювало цей ризик.
Це важливий сигнал: постійне хропіння, зупинки дихання уві сні, відчуття задухи вночі або сильна денна сонливість — це не дрібниця і не просто незручність для партнера. Такі симптоми можуть бути підставою звернутися до лікаря й пройти обстеження.
Радимо також прочитати: Чому не можна спати на животі: основні ризики та поради
Порушення сну тісно пов’язані з психічним здоров’ям
Ще одне велике дослідження, цього разу серед 30 097 канадців старшого віку, показало, що високий ризик обструктивного апное сну пов’язаний приблизно з 40% вищими шансами мати проблеми з психічним здоров’ям, а надалі — і з 44% вищими шансами розвитку нових ментальних розладів.
Це підсилює те, що лікарі давно бачать у практиці: сон і психічне здоров’я взаємопов’язані. Поганий сон може супроводжувати тривогу, депресію, емоційне виснаження, а психічні труднощі, своєю чергою, ще більше руйнують сон. Саме тому оцінка сну поступово стає важливою частиною ширшої розмови про психологічне благополуччя.
