Сечокам’яна хвороба належить до тих, які можуть “мовчати” роками. Але рано чи пізно вона “заговорить” різким болем. Детально про причини утворення каменів та наслідки розповідає лікар-уролог.
Що таке сечокам’яна хвороба і чому вона з’являється?
– Сечокам’яна хвороба є досить поширеною серед урологічних хворих. Вона – на другому місці після запальних захворювань сечостатевої системи. Хворіють і діти, і дорослі, а особливо люди старшого віку. Чоловіки хворіють частіше за жінок. Вперше про цю хворобу дізнаються, коли виникає біль.
Точні причини сечокам’яної хвороби для лікарів є загадкою. Є низка факторів, що сприяють її розвитку.
- вроджені аномалії сечовидільної системи,
- генетична схильність,
- наслідки запальних процесів,
- метаболічні порушення,
- клімат,
- особливості харчування.
Де може утворюватися каміння?
– Найчастіше воно локалізується у нирках. Нирка має вигляд чаші. І ось коли камінь сидить у чаші, він не заважає сечовипусканню і людина може не здогадуватися про свою хворобу, поки цей камінь не зрушить з місця. Коли він потрапляє в сечовід, порушується відтік сечі, нирку роздуває і виникає ниркова колька. Це раптовий різкий біль, від якого, як то кажуть, хочеться на стіну лізти. При цьому характерні нудота, блювання, біль у животі. Ниркова колька свідчить про те, що камінь виходить.
Дуже часто пацієнти хочуть, щоб колька зникла. Коли під час виходу каміння нирку роздуває, це сприяє виходу з надниркових залоз великої кількості медіаторів болю, які стимулюють спазм, тому треба застосувати і спазмолітик, і знеболювальне.
Біль минає, іноді навіть на кілька днів. І людина не йде до лікарні. Але це свідчить про те, що камінь стоїть на місці. Коліка потім з’являється повторно.
Пацієнти повинні розуміти: тривала ниркова колька – це дуже добре, тому що це означає, що камінчик невеликий і йде до виходу. Буває, що він може вискочити протягом доби. А от коли ниркова колька виникає через два-три дні знову і знову, це свідчить про те, що камінь не може вийти. І тут уже треба думати про якесь втручання.
Чим відрізняється сечокам’яна хвороба у чоловіків та жінок?
– Трапляється, що каміння утворюється у сечовому міхурі. Цією хворобою здебільшого хворіють чоловіки. Вони мають передміхурову залозу, яка з віком збільшується — це є проявом чоловічого клімаксу. І каміння у сечовому міхурі утворюється дуже швидко. За півроку-рік камінь може вирости до трьох сантиметрів. І вже біль чи навіть кров у сечі змушують пацієнта звернутися до лікаря.
У жінок можуть утворюватися лігатурні камені в сечовому міхурі, тобто вторинні, якщо вони перенесли гінекологічну операцію, під час якої було підхоплено сечовий міхур. У старших жінок розвивається опущення органів за рахунок слабкості тазового дна, за ними опускається сечовий міхур, і під час сечовипускання залишається залишкова сеча. Вона може дати осад, а він – дрібні камінці.
Чи може бути так, що через каміння нирка перестане працювати?
– Звісно. Є каміння, яке розташоване в чашах, воно потім виходить і може настати оздоровлення. Але десь у 15-20% випадків сечокам’яної хвороби утворюється коралоподібне каміння. Найчастіше це є наслідком гіперфункції паращитовидних залоз. Це може відбуватися після переломів, травм внаслідок ДТП, оскільки велика кількість кальцію виходить у кров, що призводить до утворення каменів у нирках. Жінки старшого віку у менопаузі хворіють частіше.
Коралоподібний нефролітіаз відбувається через те, що конкремент заповнює сечовидільну систему, перекриваючи, як корок, вихід сечі з нирки. Відповідно, розвиваються вторинні зміни у паренхімі. По-перше, вона витончується, атрофується, розвиваються нефросклеротичні зміни. А друга нирка бере на себе повністю функцію.
Якщо паренхіма зберігається у достатній кількості, то такі камені зараз оперують.
Є такий метод, як літотрипсія. Буває, її проводять і у два-три етапи. Це дозволяє зберегти орган. Коли цей метод був недоступний, нирку видаляли разом із каменем.
Камінь може стояти в середній або нижній третині сечоводу. У третій третині на перехресті судин б’є артерія, і цей камінь бовтається, а сеча повз нього проходить. Він може утворити пролежень і поступово вклинитися. А за рахунок того, що нирка вже розтягнена, вона не даватиме гострого болю. Будуть такі болі, на які пацієнт не надто звертає увагу. А нирка поступово втрачатиме функцію.
Оскільки вона буде роздута, витончуватиметься паренхіма. Фінал цього процесу – з нирки утворюється просто мішок із сечею, а якщо приєднується інфекція – з гноєм. Тоді на пацієнта чекає видалення нирки.
А якщо до болю додається підвищення температури?
– Загалом, температурна реакція при ниркових кольках відбувається приблизно у 20% випадків. Коли різко підвищується тиск, відбувається рефлюкс, тобто закидання сечі в тканину нирки. У нормі сеча нирки не інфікована, відповідно, температурної реакції немає. Але дуже часто сеча може бути інфікованою, особливо у старших людей. Тоді буде й температурна реакція.
Коли нирка розблокується або знеболять коліку, температура може прийти до норми. Якщо вона тримається один-два дні, це є показанням до госпіталізації та оперативного втручання. Тому що блокована нирка із явищами температури свідчить про розвиток грізного ускладнення – обструктивного пієлонефриту.
Коли інфікована сеча не може вийти, інфекційний агент всмоктуватиметься у нирці, потраплятиме в кров, а це може призвести до септичного стану. У старших людей, які мають цукровий діабет, це може призвести до розвитку карбункула, апостематозу, емфізематозного пієлонефриту, що є показанням до невідкладного оперативного втручання. У 80% випадків це видалення нирки здатне врятувати життя.
Чи може сечокам’яна хвороба повернутися після лікування?
– Сечокам’яну хворобу вилікувати неможливо. Процес утворення каміння в організмі триває безперервно. Відповідно, людині треба змінювати спосіб життя і стежити за тими каменями. Є така наука – метафілактика сечокам’яної хвороби. Є фахівці, які працюють саме над запобіганням утворенню рецидивного каміння. В нас таких, на жаль, немає.
Немає такого засобу, який міг би 100% запобігти виникненню цієї хвороби. Людина, яка живе з сечокам’яною хворобою, повинна дотримуватися певного режиму та стежити за цим.
