А все починалося з 25 грудня
Дата святкування Різдва у нас час від часу зазнавала змін, причому не завжди з релігійних міркувань.
Ще 1923 року на Всеправославному соборі в Константинополі ухвалили 25 грудня як Різдво Христове для всіх православних християн, тому й ми приєдналися до цієї дати відзначення.
Колядки і щедрівники – незнищенні!
У 1929 році совіти перемогли і в царині духовності й, за традицією, внесли і тут свої корективи, скасувавши Різдво взагалі і встановивши навзамін своє свято – Новий рік. Проте скасувати на папері – не означає скасувати віру в людських душах.
Отож довго час й існували ці свята: радянський Новий рік і народне Різдво. Але ні колядок, ні щедрівок, які любив народ і свято беріг та поширював, ніякі заборони в тому процесі не знищили, швидше, – навпаки: поширили наш духовний спів на весь світ, а з ним – і символи нашої віри.
Григоріанський чи Юліанський? Невже справа в календарях?
За Григоріанським календарем, святкування припадає на 25 грудня, за Юліанським – на 7 січня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня. І це – не лише католики, а й протестанти, яких більшість у США та Європі, православні США, Канади, Греції, Туреччини, Румунії, Болгарії, греко-католики Канади та інших країн. За Юліанським календарем – Росія, Казахстан, Киргизстан, Сербія, Грузія і донедавна – Україна.
Кілька років тому нарешті й ми на законодавчому рівні приєдналися до цієї двомільярдної частини світу зі святкуванням Різдва Христового. Розмови про бажання зробити це розпочалися, правда, набагато раніше, багато українців і раніше свідомо змінили дати свого святкування Різдва на 25 грудня. Серед депутатів і громадськості також висловлювалась пропозиція про відмову від святкування релігійних свят за старим Юліанським календарем і перейти на чинний – Григоріанський.
Отож дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.
Тепер ми ще міцніше укріпилися в тій думці, що правильніше і логічніше святкувати народження Сина Божого з усім світом, коли спочатку святкується Різдво, а за ним – і Новий рік.
60% українців – проти 25 грудня
Однак предстоятель Православної церкви митрополит Епіфаній застерігає від кардинальних і рішучих кроків у цьому напрямі, вважаючи, що це може внести смуту і розкол. У інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що проти святкування Різдва 25 грудня виступають понад 60% українців.
“Я опираюся на думку наших вірних. І ми знаємо чітко соціологію, яка засвідчує, що більше 60% українців проти святкування 25 грудня. І ми як церква опираємося на своїх вірних, бо ми тільки утверджуємося, як визнана помісна ПЦУ. І якщо ми зараз перейдемо на новий календар, то відповідно відбудеться ще один певний розкол”, – сказав Епіфаній.
Проте, митрополити висловив переконання, що з часом Різдво в Україні все ж святкуватимуть у грудні.
“Це питання часу. Воно відбудеться, але коли до цього підійде свідомо український народ, православні віруючі і не тільки православні, інші християни, бо все це взаємопов’язано між собою. Коли ми побачимо, що більшість готова, тоді буде ухвалене загальноцерковне рішення про перехід”, – відзначив митрополит.
Але найкраще в ситуації визначення дати святкування – те, що кожен має право на таке визначення. Багаторічна традиція святкування Різдва 7 січня також сильна, тому ці обидва свята – і 25 грудня і 7 січня – залишаються як Різдво Христове. Відтак дата знову не відіграє вирішального значення: головне – усвідомлювати, переживати ці дні як дні народження Спасителя, який прийде на цю землі спокутувати наші гріхи і подарувати цим вічне життя. І скільки б логіки ми не вишукували в цих біблійних твердженнях, яку б науку не застосовували, щоб спростувати ці легенди, за тисячоліття вони так не спростувалися і не відмінилися, а ще більше зміцнилися.
Як святкується Різдво за західним обрядом
Для віруючих західного обряду, як і православних, найголовнішими у літургійному році є тридіум пасхальний і Воскресіння Господнє.
Напередодні Різдва, за західним обрядом, дотримуються адвенту – періоду очікування свята: більше уваги приділяють духовному життю, доброчинності, хто хоче – дотримується посту.
Готують різдвяний вінок, подарунки, прикрашають ялинку.
Ввечері 24 грудня, коли на небі з’являється перша зірка, збираються на Святу Вечерю також з пісних страв. На початку вечері глава сім’ї читає уривок з Євангелія, колядують, затим куштують пісний хліб – оплаток. У східному обряді, як відомо, головною стравою є кутя.
Після вечері родина збирається до храму – на месу Надвечір’я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Під час неї священник кладе у різдвяний вертеп фігурку Немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ маленького Ісусика. Третя служба відбувається вдень і символізує народження Ісуса у серця всіх віруючих.
У православних і греко-католиків на Різдво натомість, є одне нічне богослужіння.
25 грудня подається святкова їжа: є запечена індичка, качка, свинина та інше.
Відмінності західного і східного Різдва
Усе-таки краще не акцентуватися на назвах: ні західного чи східного, ні католицького чи православного Різдва конкретно не буває. Є єдине Різдво Єдиного Спасителя, і це – найголовніше.
Відмінності хіба що у даті відзначення. І певні відмінності в акцентуванні: для західної віри народження Христа – найважливіше релігійне свято у календарі, для східної – Його Воскресіння.
Різдво для західного світу символізує родинне свято,а для православних і греко-католиків воно передусім духовне.
Вінок – серед основних символів Різдва за західним обрядом.
А також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять дідуха.
Спільним для обох обрядів є колядування. За західними традиціями, колядують переважно у родинному колі. А віруючі східного обряду йдуть колядувати в кожну хату – приносять звістку про народження Господнього Сина.
Христос народжується щодня!
Ні в Біблії, ні в історичних довідниках не вказано точної дати народження Христа, тому знати, коли точно відзначати цю велику дату, ми не можемо апріорі. Ми можемо знати і розуміти історію зміни дати нашого святкування, можемо розуміти її політичні, економічні, історичні, географічні причини. Але коли Він народився – ні.
Христос народжується в наших душах щодня. Разом з вірою в добро, з правдою, із силою, яка дається нам на щодень. У Книзі Книг пишеться: “По вірі вашій – та й буде Вам!”. Віра в те, що Спаситель пройшов такий непростий шлях до нас недаремно, віра у власні сили, віра в народ, у завтрашній день – те, що робить світ духовним і людяним. Тому Різдво – це далеко не день у календарі, це стан душі.
Прикмети на Католицьке Різдво 25 грудня
Велику увагу приділяють у свято католицького Різдва прикметами, які багато в чому допомагають спрогнозувати майбутнє. Тому рекомендуємо ознайомитися з деякими з них.
Сніг на Різдво — до хорошого році.
Заметіль у переддень Різдва — буде рання листя.
Сильні холоди на Різдво — до багатого врожаю.
Якщо Різдво тепле, буде холодна весна.
Власникам каміна не рекомендується гасити його до світанку.
Різдвяні дзвоники сповіщають про наближення злих духів, а різдвяні свічки захищають святковий стіл від холоду і сил темряви. Різдвяний вінок охороняє мешканців будинку від несподіваного приходу злих сил.
Якщо ви прочитаєте церковний календар на грудень, ви побачите, що на кожну релігійну дату є своє розпорядження і свої заборони. В цьому плані католицьке Різдво не виняток.
Що не можна робити на католицьке Різдво
В першу чергу, не можна фізично працювати: краще таку працю відкласти на потім або зробити все заздалегідь.
Також не можна шити. Багато вірять, що рукоділля в церковні свята загрожує раптовою сліпотою або глухотою.
Не можна на католицьке Різдво ходити в ліс на полювання. Раніше вважалося, що в такий святий день мисливець загине від холоду або стане жертвою того, на кого полює.
Не можна економити на святі. Чим більше витрачено грошей на пристрій різдвяного свята, тим більший достаток чекає сім’ю в найближчому році.
Не можна сідати за різдвяний стіл у вживаному одязі, інакше чекає невдача.
Не можна на католицьке Різдво надягати чорне, інакше прийде біда.
Віруючі люди ніколи не будуть гадати на Різдво. Для цього є спеціальний період з 12 дня Святок до Хрещення.
Не можна лихословити, сперечатися або сваритися, особливо за столом.
Не можна до сходу першої зірки обідати: тільки дітям дозволено перекус.
Також треба пам’ятати, що католицьке Різдво — родинне свято, яке треба провести в святковій атмосфері і не забувати про доброту і милосердя по відношенню до інших людей. Гарного свята!
