Назва цієї рослини має грецьке походження і означає «довго живе» або «довго не в’яне». У народній медицині використовують молоді суцвіття пижма з квітконосами до 4 см завдовжки, які заготовляють у червні-липні. Термін їх зберігання – три роки.
Дія препаратів з пижма протимікробна, протизапальна, в’яжуча, протисудомна, протигнильна, знеболювальна, протинабрякова, глистогінна.
Настій із пижма готують так: 5 г квітучих верхівок рослини залити 250 г окропу, настояти дві-три години. Пити по 1 ст. ложці три-чотири рази на день за 20 хв до їди. Настоєм пижма у нас здавна миють голову при педикульозі.
При гастритах у дітей допомагають клізми з пижма та чистотілу: 10 г суцвіть пижма та 5 г чистотілу залити 1 скл. окропу, настояти та зробити три клізми із дводенною перервою між кожною.
Ванни та компреси з пижма корисні при подагрі, ревматизмі, болях у суглобах, а також травмах, вивихах та судомах ніг. Примочками з пижма наші пращури лікували коросту, виразки, гнійні рани. А за допомогою суцвіть цієї рослини боротися з мухами, блохами та міллю, оскільки знали, що запах пижма паралізує цих комах.
Однак ця лікарська рослина доволі отруйна і при передозуванні може бути небезпечною для здоров’я. А вагітним жінкам вживати препарати з пижма взагалі не рекомендовано.
